|
||
|
|||
|
 Добавить объявление
Добавить объявление
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Цей сегмент туризму може ділитися на надзвичайно багато видів, у залежності від того, що ставить собі за мету той чи інший турист. На нашу думку, є підстави в цьому сегменті виділити два підсегменти: власне пізнавальний (екскурсійного характеру) та культурно-розважальний, туристичні послуги для цих видів тісно поєднані між собою і часто неможливо відокремити одну від іншої. Взагалі кожна з турпос-луг будь якого сегменту має в собі деякий елемент пізнання. В термін "пізнавальний туризм" ми вкладаємо дещо інший зміст, ніж просто засвоєння будь-якої нової інформації. В підсегменті "пізнавальний туризм" принципом виділення видів є характер (форма) надання послуги та використання туристичних об'єктів, що мають антропогенне походження або зв'язані з певною антропогенною діяльністю. До видів даного підсегменту ми відносимо:
1) міський туризм, тобто знайомство з містом у цілому (як об'єктом туризму);
2) етнографічний туризм: знайомство з культурою, традиціями, народними ремеслами, способом життя населення певної території (країни, регіону, села, тощо);
3) історичний туризм: знайомство з місцями історичних подій певної території (регіону, країни, області, міста, вулиці, будинку), особистостями, які пов'язані з певними історичними подіями або відігравали визначну роль в історії певного регіону.
Користуючись зазначеними принципами у пізнавальному туризмі, можна виділити ще досить багато інших одиниць такого плану (літературний, архітектурний тощо).
В організації обслуговування туристів даного сегменту є чимало особливостей. Працівникам екскурсбюро необхідно тісно співпрацювати з науковцями в кожній конкретній галузі науки (істориками, філологами, та ін.). Постійне поповнення новою інформацією тематичних екскурсій, особливо пов'язаних з новими відкриттями (в історії, археології, літературознавстві, тощо), може привернути до такого турпродукту нових клієнтів і буде служити своєрідною рекламою конкретного бюро подорожей.
З точки зору обслуговування, в кожному виді пізнавального туризму доцільно виділяти його підвиди, враховуючи категорію конкретного рекреанта:
а) індивідуал,
б) група туристів,
в) сім'я (родина);
а також вікову специфіку:
а) молодь (діти, підлітки),
б) люди середнього віку,
в) туристи пенсійного віку.
Не мало значить освітній рівень туристів. Від нього, на нашу думку, має залежати складність інформації, яку отримують клієнти під час надання певної послуги (скажімо екскурсії).
Особливими підвидами пізнавального туризму можуть стати спеціально створені комплексні пакети екскурсій для такої категорії туристів як школярі чи студенти (тобто молодь, яка отримує певну освіту). Працівникам турфірм разом з працівниками освіти можна було б розробити тематичні екскурсії з конкретних навчальних предметів: історії, літератури, географії, українознавства тощо. Водночас перші могли б розраховувати на учнівську молодь як на потенційних клієнтів. Такого роду діяльність має назву - шкільний (учнівський) туризм.
Надзвичайно широким є поле діяльності для такого нового предмету в системі шкільних дисциплін як українознавство. На кожній конкретній території під час подорожей та екскурсій учні отримуватимуть знання про традиції, ремесла, фольклор, усну народну творчість, традиційний спосіб будівництва, що існують в даному регіоні, національний одяг та ін. Діти підчас краєзнавчих подорожей можуть не просто спостерігати, а й вивчати місцеві пісні, прислів'я, діалекти, навики в певних ремеслах.
Якщо говорити про Україну в цілому, то такі подорожі, допоможуть зберегти унікальну національну культуру кожного з куточків нашої держави. Адже самобутня культура - це один з факторів, що сприяє розвитку не тільки внутрішнього, а й міжнародного туризму. З іншого боку, подорожуючи з раннього віку, дітям прищеплюється вміння та потреба пізнавати світ.
Організаторам шкільного туризму потрібно враховувати особливості цієї категорії клієнтів. По-перше, в програмі перебування не повинно бути незаповне- них ніш вільного часу, діти повинні увесь час бути зайняті і знаходитися під наглядом дорослих. По-друге, необхідно враховувати особливості перевезення юних туристів та вимоги до техніки безпеки. По-третє, дуже важливим є момент спілкування з ровесниками того регіону, куди відправляється група. Для цього важливо співпрацювати з місцевими закладами освіти. По-четверте, для розвитку даного підвиду туризму доцільно використовувати дешеві але пристойні заклади розміщення та харчування - типу гуртожиток та шкільна їдальня.
Характеристику культурно-розважального підсегменту спеціалізованого туризму доцільно розпочати з питання: "Що ми розуміємо під індустрією розваг?". До індустрії розваг ми відносимо всі заклади культури (театри, концертні зали, ізостудії, виставочні зали, філармонії кінотеатри), а також підприємства, основна діяльність яких спрямована на задоволення потреб людини в розвагах - це атракціони, парки відпочинку, зоопарки, цирки, ігротеки, казино, спортивні зали, підприємства, які організовують спортивні видовища та інші. До індустрії розваг логічно було б віднести ті галузі промисловості, які постачають відповідний інвентар та обладнання.
Культурно-розважальний підсегмент спеціалізованого туризму є досить складним з точки зору визначення видів, бо потреби людей в розвагах надзвичайно різноманітні. З одного боку підприємства індустрії розваг забезпечують саме ті потреби рекреанта, які він хоче отримати, тобто вони орієнтуються на рівень культури й освіти туриста. З іншого боку, пропонуючи конкретний вид послуг, такі заклади формують певний культурний рівень людини, розвивають її особистість. У цьому полягає соціальна спрямованість діяльності підприємства такого роду. Певне місце в індустрії розваг займає "гральний бізнес" - це легальний спосіб заробляти гроші шляхом експлуатації феномену гри (10).
Азартними іграми люди захоплюються дуже давно. Гральні заклади самі по собі є економічно ефективними підприємствами, тому навколо них, як правило, формується система туристичних закладів, які спрямовують свою діяльність на задоволення потреб клієнта в розвагах.
Основним критерієм визначення видів культурно-розважального туризму є відпочинок у поєднанні з отриманням певних розважальних послуг (відвідування театралізованих дійств, фестивалів, спортивних видовищ та ін.). Тобто основною метою туриста є відвідування конкретного концерту (фестивалю), спортивного змагання чи іншого видовища під час своєї відпустки або вихідних днів. Культурно-розважальний момент в організації туристичних подорожей притаманний всім сегментам спеціалізованого туризму. Ускладнення мети подорожі зумовлює виникнення, з одного боку, абсолютно нових видів туризму, а з іншого - значну кількість комбінованих видів.
За критерій визначення підвидів доцільно знову ж таки, брати:
а) вікову категорію,
б) соціальну категорію туристів. Важливим моментом є рівень матеріальної забезпеченості.
Організатори обслуговування клієнтів такого роду повинні індивідуально підходити до вирішення проблем задоволення потреб туристів у кожному конкретному випадку.
Всі види та підвиди даного сегменту спеціалізованого туризму успішно розвиваються на терені Чернівецької області. Цьому сприяють специфічні природні умови, етнічна унікальність і самобутність народу та особливе географічне положення території.
Источник: Дутчак С.В., Дутчак М.В. Деякі аспекти виділення сегментів спеціалізованого туризму та їх стан на території Чернівецької області / Опубліковано: Туристсько-краєзнавчі дослідження. – Вип. 2. – К.: Кармаліта, 1999. - С. 123-136. : http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)
|
|
||
