Галицька карпатська туристська інфраструктура: історичний аспект (ІІ пол. XIX ст. – 1939 р.)

Популярним видом транспорту у туристів була вузькоколійна залізниця. Крім названих у міжвоєнний період захистки в Чорногорі функціонували ще в кількох місцях: на полонині Мари шевській (з 1937 р.), на Яблуницькому перевалі (з 1932 р.), під Кукулом зі сторони Ворохти, на хр. Кострича (Молодіжний), а зі сторони Закарпаття на полонинах Рогнєка та Менчул Квасівський (“Merkova chata”), під г. Гутин-Томнатик. Крім цього на закарпатському боці для потреб туристів були обладнані полонинських пастухів, лісничівка, сироварня на полонині Квасівський Менчул. [9 с.256]

Зробимо спробу короткого історичного аналізу розвитку туристської інфраструктури в Східних Бескидах Українських Карпат, зокрема гірських районів сучасної Львівщини.

У 1929 році виник Дрогобицький відділ ПТТ. А в 1932 р. У Турці було організовано філію Дрогобицького ПТТ, який взяв на себе розвиток туризму у Підкарпатті і на Турківщині. Вже в перші роки (1930-1931рр.) біля підніжжя г. Пікуй (1408 м.) були закладені перші туристичні притулки Львівщини. У 1934 р. В Турці засновано філію Львівського Карпатського Лещатарського клубу (КЛК), побудовано малий трамплін, створено секцію санного спорту. Недалеко від м. Турка розташоване с. Розлуч – один з центрів туризму і лещатарства Львівщини. У 1937 р. під керівництвом повітового старости Вагнера був розроблений своєрідний генплан розвитку Розлуча і видано технічне завдання на аналогічний для Сянока.

У ці ж роки була розроблена чотириступенева класифікація туристичної рекреаційної цінності повіту. До першої групи зараховано Розлуч і Сянки до другої – Турку, Бориню, Верхню Соколівку, до третьої – Комарники і Явору, до четвертої – Івашківці, Верхнє Висоцьке та Ільник. Однак, порівняно з Станіславщиною, навіть з Сколівщиною, це недостатньо, оскільки гірську частину останніх вкрила густа мережа туристських баз, навіть готелів. Зокрема, на Сколівщині виникли турбази у Славську, Бескиді, Климці, туристичні маршрути були у 15 місцях не рахуючи готелів [5,с. 88].

За Другої Речі Посполитої Розлуч досить швидко розвивається як відпочинково-санаторний центр. В середині 30-х років XXст. у Розлучі функціонувало 14 пансіонатів на 400 осіб, 25 вілл і 20 селянських будинків, гірська лещатарська база на 200 та табір юнацький на 100 місць. Село одноразово могло прийняти 2000-2500 відпочиваючих, а за рік – до 30 000. При сільській гміні працювала відпочинкова комісія, яка займалась проблемами приїжджих. До послуг відпочиваючих були впорядковані лижні і сані траси. Організовувалися полювання на диких звірів, екскурсії до витоку р. Дністер, по екзотичних селах, сходження на гори Пікуй та Галич і т.д.

читать далее

Источник: Петранівський В.Л. Галицька карпатська туристська інфраструктура: історичний аспект (ІІ пол. XIX ст. – 1939 р.) : http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)

Новости Использование диджитал-платформ Ресурсы, необходимые для выполнения программы Приоритетные направления, цели и задачи туризма в Запорожье Развивая туризм Макс Поляков не забывает про космос Программа развития ноосферы и Макс Поляков   Все новости