Курортно-рекреационное зонирование Закарпатья Статьи
Для Великоберезнянсько-Перечинської КРЗ (6 родовищ, в тому числі 33 водопроявів MB) основним напрямком подальшого розвитку є відродження курорту Лумшори, вивчення можливостей розливу вуглекислих MB типу Єсенутки-17 - Зарічівського, Сімерського, Костринського родовищта вуглекислих вод інших типів.
В Міжгірсько-Воловецькій КРЗ розташовано 9 найбільш високодебітних родовищ MB (60 основних водопроявів, в тому числді 50 джерел), із яких на даний час використовуються тільки 2 на курорті Сойми – Сойминське (затверджені запаси 590 м3/добу) в сан. “Верховина” та Келечинське (затверджені запаси 501 м3/добу) - в реабілітаційному гематологічному відділенні сан. “Верховина”. Основним напрямком подальшого освоєння бальнеоресурсів цієї зони є вивчення можливостей розливу нарзанів, зокрема залізистих 4 родовищ та 3 родовищ вуглекислих вод інших типів, жодна з яких на даний час не розливається. Найбільша кількість нарзанів серед країн Карпатського регіону представлена в Польщі (11 курортів, 11 розлитих вод).
Основні бальнеологічні ресурси Свалявської КРЗ представлені 10 освоєними родовищами (34 водопрояви) середньомінералізованих (від 5 до 10 г/л) та високомінералізованих (25 г/л) вуглекислих гідрокарбонатних натрієвих вод чотирьох типів - Боржомі, Поляно-Квасівського, Віші, Криниця (курорт Поляна: санаторії “Поляна”, “Сонячне Закарпаття”, “Квітка полонини”, “Кришталеве джерело”, 10 розлитих вод), що найбільш відомі за межами Закарпаття та практично не мають собі аналогів в Карпатському регіоні (группа подібних вод 6 курортів Словаччини та 6 розливних вод маломінералізовані). Як відомо олужнююча дія цих, так званих лужних вод, зумовлюється перш за все вмістом гідрокарбонатів. Однак особливістю хімічного складу закрпатських лужних вод є наявність борної кислоти , що зумовлено їх геологічним походженням із пісковиків. Одним із напрямків використання бальнеоресурсів цієї зони є проведення подальших досліджень по вивченню лікувальних властивостей цієї групи вод.зокрема подальшого обгрунтування бактерицидних властривостей бору для розширення показань їх використання при кампілобактерному інфікуванні при захворюваннях шлунку [7, 8] , вивчення можливостей розливу лікувальної високомінералізованої MB Пасіка (аналогу Зубер-3, Польща) та виготовлення ії сухої солі. Необхідним є продовження епідеміологічних досліджень по вивченню впливу біологічно активних доз бору в MB на захворюваність місцевого населення, що постійно вживає ці MB.
Источник: Киртич Л.П., Лемко І.С., Гайсак М.О. Курортно-рекреаційне зонування Закарпаття / Опубліковано: Матеріали Міжнародного конгресу “Проблеми інформатизації
рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного
та економічного розвитку”. – Трускавець. – 2000. – 275 с. - С.206-209. : http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)
