 |
Добавить туробъект |
 |
Добавить рекламу |
 |
|
|
|
СКИДКИ И АКЦИИ
при онлайн бронировании
|
|
Карпатский Краевид
Закарпатье, Поляна
Скидка -2%
|
|
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Скидка -2%
|
|
Еловый двор
Закарпатье, Поляна
Скидка -2%
|
|
Здравница Карпат
Закарпатье, Поляна
Скидка -5%
|
Добавить туробъект
|
|
Рекомендуем в этом районе
Другие объекты района
Информация про область
Теги страницы
туристсько-рекреаційної діяльності, Буковинських Карпат, Середнього Подністров’я, отдых, Rest
|
|
Обґрунтування нових підходів у дослідженні туристсько-рекреаційної діяльності (на прикладі Буковинських Карпат та Середнього Подністров’я)
Обоснование новых подходов в исследовании туристско-рекреационной деятельности (на примере Буковинских Карпат и Среднего Поднистров’я)
Статьи |
|
|
|
У структурі антропогенних ландшафтів розрізняють три групи: власне антропогенні ландшафти, ландшафтно-інженерні та ландшафтно-техногенні системи [16]. Особливістю останніх систем є те, що вони не компонентні, а блокові. Блок включає власне антропогенний ландшафт та активну інженерну споруду. Технічний блок такої системи функціонує під контролем людини, а як наслідок цього вони (ландшафтно-техногенні системи) втрачають можливість до природного саморозвитку. Їх дослідження, вивчення та раціональне використання повинно проходити на геотехнічному рівні [5], “де географічні ландшафтні знання про об’єкт доповнюються їх інженерно-технічними характеристиками”. Тут, неможливо не погодитись із Денисиком Г.І., що для вивчення процесів та змін в таких системах потрібні фахівці, які органічно поєднують знання фізичної географії, економіки і техніки та володіють відповідними методами та методиками досліджень. Скажімо економічно не вигідно будувати гірськолижну базу в регіоні де кількість днів із сніговим покривом така, що не дає можливість в певний час повернути витрачені кошти на її будівництво та щорічну експлуатацію. Або – геологічна структура території потребує для спорудження такої бази стільки капіталовкладень, що при ідеальних умовах експлуатації повернення коштів та отримання прибутку буде невигідним для інвесторів.
Система - “людина – рекреаційне середовище” – як предмет оцінки розвитку туристсько-рекреаційної галузі господарства потребує, нових дослідницьких напрямків та підходів, одним з них, на нашу думку, може бути принцип синергізму (синергізм – об’єктивне явище, відображене у синергетиці, вченні про явище), який “орієнтує дослідника на поєднане врахування недетермінованостей (всього того, що не зумовлене видимими причинами) і випадковостей – як таких, що заслуговують уваги й теоретичного осмислення” [18]. Об’єктом дослідження, в даному випадку, виступає антропогенний ландшафт, якому властиві натуральні (природні) риси, а також набуті в наслідок людської діяльності. Створюючи необхідні умови для розвитку туризму (рекреації), тобто трансформуючи природний ландшафт в природно-антропогенний, чи в антропогенний, необхідно зберегти (а можливо й створити) його естетичність, екологічну безпечність, неповторність, як основні передумови розвитку та існування туризму та рекреації. Формуючи інфраструктуру для відповідного виду туристсько-рекреаційної діяльності - проектанти, підприємці, науковці, що розробляють рекомендації чи ін., суб’єкти господарювання, повинні розуміти, що перенасичення території господарськими об’єктами, чи будівлями, які гармонійно не вписуються в навколишній краєвид, або при їх створенні порушувалися санітарні норми, що може привести до екологічної небезпеки та загрози здоров’ю людей, потягнуть за собою ланцюг непередбачених, а можливо й незворотних наслідків. По-перше втратиться привабливість території (хаотично-урбаністичний краєвид не є естетично-привабливим для міського жителя, якому належить переважна більшість серед туристського загалу), по-друге негативно діючі на здоров’я екологічні чинники за дуже короткий час зупинять туристський потік в регіон взагалі. Такий логічний ланцюг можемо продовжувати і далі, але означені проблеми потребують окремого та більш детального (прив’язуючись до конкретної території) розгляду в майбутньому.
читать далее
Источник: Дутчак С.В. Обґрунтування нових підходів у дослідженні туристсько-рекреаційної діяльності (на прикладі Буковинських Карпат та Середнього Подністров’я) / Опубліковано: Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – Випуск 10 (2). – С. 57-63: http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)
На правах рекламы:
Статьи про Карпаты:
|
Ахекян К. Легенди Невицького замку у сучасному побутуванні сіл Невицьке і Кам’яниця Ужгородського району Закарпатської обл.
Бандерич В., Приндак В., Хоєцький П. Перспективи розвитку мисливського туризму в Сколівських Бескидах
Боднар Л.Р. Напрями залучення інвестицій у розвиток туристично-рекреаційного комплексу Карпатського регіону
Вачевський М.В., Свінцов О.М., Кузнєцов В.Ф. Рекреаційні можливості Трускавецько-Східницького регіону
Горнолыжный туризм в Украинских Карпатах
Грицюк М.Ю., Максимів Л.І. Врахування ризиків у задачі управління портфелями проектів розвитку туристичної галузі регіону Українських Карпат
Грицюк М.Ю., Максимів Л.І. Задачі стратегічного управління портфелями проектів у туристичній галузі Карпатського регіону
Гук Н.А. Перспективи розвитку міжнародного туризму в Карпатському регіоні
Гук Н.А. Перспективні напрямки розвитку туризму в регіоні Українських Карпат
Долина нарциссов - живая легенда Закарпатья
Дутчак С.В. Дві сторони впливу розвитку туристичної індустрії на збереження етнічної самобутності Карпатських гір
Дутчак С.В., Дутчак М.В. Деякі аспекти виділення сегментів спеціалізованого туризму та їх стан на території Чернівецької області
Дутчак С.В. Обґрунтування нових підходів у дослідженні туристсько-рекреаційної діяльності (на прикладі Буковинських Карпат та Середнього Подністров’я)
Зеленый туризм в Карпатах!
Киртич Л.П., Лемко І.С., Гайсак М.О. Курортно-рекреаційне зонування Закарпаття
Костюк І. Франківщина: мрії твої золоті, мрії твої незабуті
Кравців В., Жук П. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах
Криницька Н.Г. Особливості лісових рекреаційних ресурсів Львівщини
Любка А. Боржавська вузькоколійка: місцева Швейцарія, яку ми втрачаємо
Медяник А.М. Фактори стійкого розвитку підприємств у сегменті міжнародного туризму Карпатського регіону
Миронов Ю.Б. Спеціальні економічні зони і економічна безпека територій їх функціонування (на прикладі СЕЗ „Курортополіс Трускавець”)
Миронов Ю.Б. Особливості використання інвестицій у спеціальній економічній зоні "Курортополіс Трускавець"
Миронов Ю.Б. Особливості маркетингової діяльності суб’єктів СЕЗ "Курортополіс Трускавець"
Миронов Ю.Б. Формування інвестиційної привабливості СЕЗ "Курортополіс Трускавець"
Миронов Ю.Б. Чинники перспективного розвитку туристичного бізнесу в СЕЗ "Курортополіс Трускавець"
Михайлишин Л.І. Туризм як напрям економічного розвитку високогірних регіонів Прикарпаття (на прикладі Яремчанського регіону)
Недавня О. Історичний митрополичий Галич як осередок релігієзнавчого туризму та патріотичного виховання молоді
Нікіпелова О.М. Невикористані можливості застосування природних лікувальних ресурсів Карпатського регіону
Новицька-Колодіна А.О., Миронов Ю.Б. Особливості розвитку туризму в умовах спеціальної економічної зони (на прикладі СЕЗ "Курортополіс Трускавець")
Падовська О.М. Традиційний промисел Карпат в контексті формування рекреаційного комплексу
Передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському реґіоні України 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73
Петранівський В.Л. Галицька карпатська туристська інфраструктура: історичний аспект (ІІ пол. XIX ст. – 1939 р.)
Романів П.В. Аналіз ресурсної привабливості Українських Карпат для цілей розвитку пізнавального туризму
Проданюк О.Ю., Гнатяк І.С. Туристичні і рекреаційні можливості околиць хребта Чорногора в зимовий період
Романюк М.Д. Розвиток туризму в контексті соціально-економічного відродження Прикарпаття
Рутинський М.Й. Перспективні напрями розбудови рекреаційної інфраструктури курортної столиці Українських Карпат - м. Яремчі
Рутинський М.Й. Сучасний стан та напрямки розбудови курортно-рекреаційної інфраструктури Івано-Франківщини
Сільське зелене Прикарпаття : Чому саме Прикарпаття? Яремче Татарів Ворохта Яблуниця Верховина Косів Яворів Коломия Галич
Обласна влада і сільський туризм.
За допомогою ТАСІС.
Чим село вабить туриста?
Як вибрати, де зупинитися?
Современные гостиницы Трускавца - комфорт и оздоровление
Українські Карпати 2 3 4
Швагуляк-Шостак О. Карпатський трамвай
Швагуляк-Шостак О. Трускавецкурорт открыл сезон акционирования
Если вы заблудились в Карпатах
В Карпаты по грибы
Важные направления развития туризма в регионе Украинских Карпат
Велосипедный туризм в Карпатах
Водопад Каменка
Гостиницы Карпат
Сбор грибов в Карпатах
Особенности отдыха в Карпатах в мае
Советы владельцам усадеб и туристических баз
Проблемы и перспективы развития экологического туризма в Украине
Ведущие направления использования рекреационных ресурсов Карпат
Почему лучше отдохнуть в Карпатах чем на море
Как отдыхать в Карпатах летом
Организация многодневных походов по Карпатам
Как правильно организовать зимние походы в Карпаты?
Впервые на лыжах
|
|