Перспективи розвитку мисливського туризму в Сколівських Бескидах

Природно-географічні умови НПП «Сколівські Бескиди» дозволяють успішно розвивати не тільки гірський туризм, гірськолижний спорт, спортивну ловлю риби, але й мисливський туризм. Через територію парку проходять автомобільний і залізничний транспортні шляхи міжнародного значення, у околицях розташовані курорти Східниці, Сколе, Славське. Біля 50 санаторіїв, пансіонатів, баз відпочинку, кемпінгів можуть приймати вітчизняних і зарубіжних мисливців.

Мисливський туризм повинен базуватися на комплексних наукових розробках із обов'язковою екологічною експертизою. До першочергових завдань у цьому плані слід віднести [1]: розробку систем забезпечення відтворення високопродуктивних популяцій; перегляд термінів полювання та обмежень на нього; створення сервісу для мисливців; формування гнучких цін на добування мисливських тварин з урахуванням міжнародного рівня вартості даного виду рекреації; формування сітки вольєрних господарств; популяризація трофеїв мисливства; координація досліджень на рівні Міжнародної спілки мисливських товариств.

До категорії мисливських звірів в Україні віднесено 34 види ссавців, 25 з них зустрічаються в Карпатах, а на території НПП «Сколівські Бескиди» зустрічаються 16 їх видів. За матеріалами обліків проведених на території парку станом на 1 січня 2000 р. обліковано: оленя понад 420 особин, дикої свині понад 40 голів, козулі - 215, зайця близько 230 особин. Низька щільність (на 1000 га угідь) основних видів мисливських звірів (оленя 14,6 особин, дикої свині - 1,3 особини, козулі - 6,0, зайця - 6,4) пояснюється нераціональним веденням мисливського господарства в попередні роки, нераціональним використанням ресурсів мисливських тварин, виснаженням запасу звірів, порушенням структури популяції, браконьєрством.

Крім основних мисливських видів, які є найчастіше об'єктом полювання мисливців, перспективними видом мисливської фауни є ведмідь. У 70-х роках XX ст. в Карпатах зареєстрована максимальна кількість ведмедів - близько 1300 звірів. Щільність складала 0,5-0,7 особин на 1000 га лісових угідь. Пізніше спостерігається зменшення поголів'я, яке триває і в останнє десятиліття. В угіддях ВО «Прикарпатліс» станом на 1997 р. зареєстровано близько 125 голів, що складає біля 0,9 особини на 1000 га угідь. В угіддях ВО «Львівліс» станом на 1998 р. зареєстровано 39 голів, що складає біля 1,0 особини на 1000 га угідь. У НПП «Сколівські Бескиди» зареєстровано 26 особини, щільність - 0,6 особин [2]. Зараз в Українських Карпатах нараховується понад 440 ведмедів.

Необхідно приділити увагу відтворенню поголів'я зубра, які були завезені в НПП «Сколівські Бескиди» у 1965 р. Нагромаджений в Україні досвід свідчить, що зубр (карпатсько-біловезька лінія) успішно пристосовується до умов окультуреного ландшафту. Але останніми роками досягнутий видом рівень чисельності почав зменшуватись. Для виправлення ситуації потребують вивчення питання оптимальної густоти заселення тваринами угідь різних типів, оптимальної величини окремих популяцій (мікропопуляцій), створення нових і подолання ізольованості існуючих місць розселення зубрів, конкурентних взаємовідносин з іншими копитними, режиму лісогосподарської діяльності й технології в місцях проживання зубрів, селекційної роботи, регулярного використання (відстріл, відлов для переселення маточного поголів'я тощо). Особлива увага має бути приділена охороні зубра від браконьєрства. У гірських умовах потребує активізації згідно з попереднім досвідом підгодівля зубрів та постійний нагляд за ними в зимовий період. На даний час в НПП «Сколівські Бескиди» діє програма “Поновлення популяції зубрів у Майданському лісництві”, на виконання якої в червні 2009 р. у вольєр Майданського лісництва площею 3,0 га було завезено для перетримки та подальшого випуску в природу 6 особин зубра з парку диких тварин із м. Гера (Німеччина). У травні 2010 р. зубрів випустили в природу. Восени 2010 р. було завезено ще 5 зубрів, які у лютому 2011 р. випущено в природу.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Територія НПП «Сколівські Бескиди» характеризується біогеографічною різноманітністю, оригінальністю малопорушених екосистем та сприятливими для рекреації, зокрема мисливського туризму, кліматичними умовами. У подальших публікаціях спробуємо продовжити обґрунтування напрямів поліпшення мисливського господарства в цілому по Україні.
Список літератури

1. Бондаренко В.Д. Мисливська зброя, полювання, ведення мисливського господарства. / В.Д. Бондаренко, І.В. Делеган, Т. Кьогалмі, К.А. Татаринов - К.: НМК ВО, 1993. - 116 с.
2. Дейнека A.M., Національний природний парк «Сколівські Бескиди». Тваринний світ / A.M. Дейнека, В.Я. Бандери, А.В. Башта та ін. - Львів: Сполом, 2008. - 184 с.
3. Заповідники і національні природні парки України. - К.: Вища школа, 1999. -230 с.
4. Природа Карпатського національного парку / За ред. М.А. Голубець, CM. Стойко - К.: Наукова думка, 1993. - 212 с.
5. Указ Президента України «Про створення національного природного парку «Сколівські Бескиди» № 157/99 від 1 лютого 1999 року.

Освещено современное состояние охотничьего туризма в Национальном природном парке «Сколивские Бескиды». Определены направлення, принципы и перспективы развития охотничьего туризма.

Ключевые слова: охотничий туризм, горный туризм, охотничьи животные.

Источник: Бандерич В., Приндак В., Хоєцький П. Перспективи розвитку мисливського туризму в Сколівських Бескидах : http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)

Новости Использование диджитал-платформ Ресурсы, необходимые для выполнения программы Приоритетные направления, цели и задачи туризма в Запорожье Развивая туризм Макс Поляков не забывает про космос Программа развития ноосферы и Макс Поляков   Все новости