 |
Добавить туробъект |
 |
Добавить рекламу |
 |
|
|
|
СКИДКИ И АКЦИИ
при онлайн бронировании
|
|
Карпатский Краевид
Закарпатье, Поляна
Скидка -2%
|
|
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Скидка -2%
|
|
Еловый двор
Закарпатье, Поляна
Скидка -2%
|
|
Здравница Карпат
Закарпатье, Поляна
Скидка -5%
|
Добавить туробъект
|
|
Рекомендуем в этом районе
Другие объекты района
Информация про область
Теги страницы
состояние населения, Закарпатские народности, населением Закарпатья являются, в Закарпатье много национальностей, Population of Zakarpat'ya
|
|
Население Закарпатья
Население столицы Закарпатья, города Ужгорода, насчитывает до 120 тысяч человек. Средняя густота населения колеблется в пределах 98,3 чел. на 1 кв.км. Доминирует сельское население - 754.400 чел. (58%), а городское население насчитывает 522.300 чел. (42%). Кстати, приблизительное половое разделение жителей края таково: 665.000 женщин на 621.000 мужчин. За период с 1959 г. по 2000 г. численность населения Закарпатья возросла в 1,4 раза. Наибольший прирост населения зафиксирован в Ужгородском, Тячевском, Мукачевском, Хустском и Виноградовском районах. Население каждого из них превышает 100 тысяч человек. Наименьший прирост - в горном Великоберезнянском районе и равнинном Береговском районе.
В крае в настоящее время насчитывается 712 тысяч трудоспособных людей, 540 тысяч человек работают в области, 80 тысяч потенциальных отходников, 573 тысячи неработоспособных людей, 17 тысяч безработных. Кроме того, 240 тысяч пенсионеров, 36 тысяч многодетных, 44 тысячи людей с физическими недостатками, 40 тысяч престарелых и одиноких.
На территории закарпатского региона проживают представители около 76 различных национальностей:
1. УКРАИНЦЫ - 78,4% или 976.479: большинство населения Закарпатья. Закарпатские украинцы делятся на 4 специфические этнографические группы: Бойки - Воловецкий, Межгорский районы, Лемки - Великоберезнянский район, Гуцулы - Раховский район, Долиняне - низинные и предгорные районы.
2. ВЕНГРЫ - 12,5% или 155.711: Береговский, Виноградовский, Ужгородский, Хустский районы.
3. РУССКИЕ - 4% или 49.458: Ужгород, Мукачево, Свалява, Чоп.
4. РУМЫНЫ - 2,4% или 29.485: Солотвинский регион.
5. ЦЫГАНЕ - 1% или 12.131: Ужгород, Берегово, Свалява, Королево, Мукачево, Вилок.
6. СЛОВАКИ - 0,6% или 7.329: Ужгородский, Свалявский и Перечинский районы.
7. НЕМЦЫ - 0,3% или 3.478: Павшино, Паланок, Синяк, Усть-Черная, Тячево, Немецкая Мокрая.
8. ЕВРЕИ - 0,2% или 2.639: Ужгород, Мукачево, Хуст.
9. БЕЛОРУСЫ - 0,2% или 2.521: Ужгород, Мукачево.
10. ЧЕХИ, ПОЛЯКИ, ИТАЛЬЯНЦЫ, АРМЯНЕ, АЗЕРБАЙДЖАНЦЫ и другие национальности - 0,6% или около 2.000: Ужгород, Мукачево, Хуст, Рахов.
Следует упомянуть и о тех исторических племенах и народностях, которые проживали на территории нашего края в течение многих прошедших веков. Среди них, в частности, такие: Скифы - VII в. до н.э., Кельты - V-I в. до н.э., Сарматы - I в. н.э., Даки - I в. до н.э.- I в. н.э., Римляне - II в. н.э., Готы - II в. н.э., Бургунды - III в., Вандалы - III в., Готы - IV-VI в., Гунны - VI в., Авары - VI-VII в., Болгары - ІХ в., Моравы - ІХ в.
Как известно, на протяжении двух веков из нашего края выехало (эмигрировало) более 400 тысяч человек. Ныне представители закарпатского региона и их потомки живут почти на всех материках и континентах мира. Ниже приводятся приблизительные данные (взятые из зарубежных справочников) об украинцах-русынах из Закарпатья, которые проживают за границей: ЕВРОПА (Венгрия - 3.000, Словакия - 30.000, Чехия - 12.000, Польша - 60.000, Хорватия - 5.000, Сербия - 25.000, Румыния - 20.000), большое количество выходцев из Закарпатья проживает также в таких европейских странах, как Австрия, Германия, Молдова, Белоруссия, Россия. АЗИЯ: немало выходцев из Закарпатья проживает в Израиле. АМЕРИКА: США - 620.000, Канада - 20.000, большое количество выходцев из Закарпатья проживает в таких американских странах, как Аргентина, Бразилия. АВСТРАЛИЯ: Австралия - 2.500.
На правах рекламы:
Статьи про Карпаты:
|
Ахекян К. Легенди Невицького замку у сучасному побутуванні сіл Невицьке і Кам’яниця Ужгородського району Закарпатської обл.
Бандерич В., Приндак В., Хоєцький П. Перспективи розвитку мисливського туризму в Сколівських Бескидах
Боднар Л.Р. Напрями залучення інвестицій у розвиток туристично-рекреаційного комплексу Карпатського регіону
Вачевський М.В., Свінцов О.М., Кузнєцов В.Ф. Рекреаційні можливості Трускавецько-Східницького регіону
Горнолыжный туризм в Украинских Карпатах
Грицюк М.Ю., Максимів Л.І. Врахування ризиків у задачі управління портфелями проектів розвитку туристичної галузі регіону Українських Карпат
Грицюк М.Ю., Максимів Л.І. Задачі стратегічного управління портфелями проектів у туристичній галузі Карпатського регіону
Гук Н.А. Перспективи розвитку міжнародного туризму в Карпатському регіоні
Гук Н.А. Перспективні напрямки розвитку туризму в регіоні Українських Карпат
Долина нарциссов - живая легенда Закарпатья
Дутчак С.В. Дві сторони впливу розвитку туристичної індустрії на збереження етнічної самобутності Карпатських гір
Дутчак С.В., Дутчак М.В. Деякі аспекти виділення сегментів спеціалізованого туризму та їх стан на території Чернівецької області
Дутчак С.В. Обґрунтування нових підходів у дослідженні туристсько-рекреаційної діяльності (на прикладі Буковинських Карпат та Середнього Подністров’я)
Зеленый туризм в Карпатах!
Киртич Л.П., Лемко І.С., Гайсак М.О. Курортно-рекреаційне зонування Закарпаття
Костюк І. Франківщина: мрії твої золоті, мрії твої незабуті
Кравців В., Жук П. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах
Криницька Н.Г. Особливості лісових рекреаційних ресурсів Львівщини
Любка А. Боржавська вузькоколійка: місцева Швейцарія, яку ми втрачаємо
Медяник А.М. Фактори стійкого розвитку підприємств у сегменті міжнародного туризму Карпатського регіону
Миронов Ю.Б. Спеціальні економічні зони і економічна безпека територій їх функціонування (на прикладі СЕЗ „Курортополіс Трускавець”)
Миронов Ю.Б. Особливості використання інвестицій у спеціальній економічній зоні "Курортополіс Трускавець"
Миронов Ю.Б. Особливості маркетингової діяльності суб’єктів СЕЗ "Курортополіс Трускавець"
Миронов Ю.Б. Формування інвестиційної привабливості СЕЗ "Курортополіс Трускавець"
Миронов Ю.Б. Чинники перспективного розвитку туристичного бізнесу в СЕЗ "Курортополіс Трускавець"
Михайлишин Л.І. Туризм як напрям економічного розвитку високогірних регіонів Прикарпаття (на прикладі Яремчанського регіону)
Недавня О. Історичний митрополичий Галич як осередок релігієзнавчого туризму та патріотичного виховання молоді
Нікіпелова О.М. Невикористані можливості застосування природних лікувальних ресурсів Карпатського регіону
Новицька-Колодіна А.О., Миронов Ю.Б. Особливості розвитку туризму в умовах спеціальної економічної зони (на прикладі СЕЗ "Курортополіс Трускавець")
Падовська О.М. Традиційний промисел Карпат в контексті формування рекреаційного комплексу
Передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському реґіоні України 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73
Петранівський В.Л. Галицька карпатська туристська інфраструктура: історичний аспект (ІІ пол. XIX ст. – 1939 р.)
Романів П.В. Аналіз ресурсної привабливості Українських Карпат для цілей розвитку пізнавального туризму
Проданюк О.Ю., Гнатяк І.С. Туристичні і рекреаційні можливості околиць хребта Чорногора в зимовий період
Романюк М.Д. Розвиток туризму в контексті соціально-економічного відродження Прикарпаття
Рутинський М.Й. Перспективні напрями розбудови рекреаційної інфраструктури курортної столиці Українських Карпат - м. Яремчі
Рутинський М.Й. Сучасний стан та напрямки розбудови курортно-рекреаційної інфраструктури Івано-Франківщини
Сільське зелене Прикарпаття : Чому саме Прикарпаття? Яремче Татарів Ворохта Яблуниця Верховина Косів Яворів Коломия Галич
Обласна влада і сільський туризм.
За допомогою ТАСІС.
Чим село вабить туриста?
Як вибрати, де зупинитися?
Современные гостиницы Трускавца - комфорт и оздоровление
Українські Карпати 2 3 4
Швагуляк-Шостак О. Карпатський трамвай
Швагуляк-Шостак О. Трускавецкурорт открыл сезон акционирования
Если вы заблудились в Карпатах
В Карпаты по грибы
Важные направления развития туризма в регионе Украинских Карпат
Велосипедный туризм в Карпатах
Водопад Каменка
Гостиницы Карпат
Сбор грибов в Карпатах
Особенности отдыха в Карпатах в мае
Советы владельцам усадеб и туристических баз
Проблемы и перспективы развития экологического туризма в Украине
Ведущие направления использования рекреационных ресурсов Карпат
Почему лучше отдохнуть в Карпатах чем на море
Как отдыхать в Карпатах летом
Организация многодневных походов по Карпатам
Как правильно организовать зимние походы в Карпаты?
Впервые на лыжах
|
|