|
![]() |
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Теги страницы
|
|
|
Торік Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська і Чернівецька облдержадміністрації за підтримки Проекту TACIS EC створили Раду з туризму Карпатського регіону, головне завдання якої полягає в популяризації Карпатського регіону як туристичного, в просуванні і маркетингу туризму чотирьох областей.
За рік роботи Радою створено інформаційний сайт www.tourism-carpathian.com.ua, випущено численні буклети, листівки та інші фото/відеоматеріали. Щоквартально Рада з туризму Карпатського регіону видає і безкоштовно розповсюджує серед туристичних організацій регіону бюлетень “Туристичні вісті ”, в якому описуються туристичні події та заходи в регіоні, а також акції Ради.
У рамках Року туризму в Івано-Франківській області за фінансової підтримки Івано-Франківської облдержадміністрації та Державної туристичної адміністрації України в липні 2002р. проведено перший в Україні рекламний тур для журналістів і представників ЗМІ в Прикарпатті. Учасниками туру стали понад 70 осіб з усієї України, а за результатами туру оголошено конкурс на кращу журналістську роботу.
Отримавши фінансову допомогу від Фонду Євразія і Польсько американо української ініціативи про співпрацю, Рада видала інформаційні каталоги про можливості відпочинку в Карпатах українською, польською та англійською мовами.
ДЕЯКІ СТАТИСТИЧНІ ДАНІ ЩОДО ТУРИСТИЧНИХ ПОТОКІВ У КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ
Упродовж 2001 р. в Карпатському регіоні України туристичне та екскурсійне обслуговування було надано 416 тис.763 туристам та екскурсантам, з яких 41 тис. 640 становили гості з за кордону. Найбільшою популярністю серед гостей та туристів регіону користується Львівська область, хоча її частка порівняно із 2000 р. у загальній кількості прийнятих гостей зменшилася з 40,28% до 35,07%. Зростає частка Івано-Франківської (з 20,05% до 27,62%) та Чернівецької областей (з 12,02% до 12,28%).
Порівняно з 2000 р. кількість туристів та екскурсантів в регіоні зросла на 8%. Найбільший зріст кількості гостей у регіоні був відзначений в Івано-Франківській (49%) та Чернівецькій областях (10%).
Обсяг наданих туристичних послуг збільшився на 20%, ніж торік, і становив 66335,8 тис. грн. Найбільше туристичних послуг у 2001р. “надала” Львівщина на суму близько 36 млн.159 тис. грн. Наступне місце за обсягами наданих туристичних послуг займає Закарпатська область – понад близько 11,5 млн. грн., Чернівецька область торік отримала близько 10,5 млн. грн. Майже 8 млн. грн. було витрачено гостями Івано-Франківської області. Статистичні дані підготовлено згідно з формою №1 тур Державної туристичної адміністрації України.
За матеріалами фонду Євразія
ОФІЦІЙНА ХРОНІКА
Туризм визначено стратегічним напрямком розвитку Івано-Франківської області, тому місцева влада надає пріоритетного значення розвитку цієї галузі. Активно впроваджується програма реконструкції міст Івано-Франківщини. В її межах відбулась реконструкція Івано-Франківська, Галича, Коломиї, Косова, Надвірної тощо. Це так зване опосередковане інвестування туризму. Розроблено Програму розвитку туризму на 2002–2010 рр. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 р. №583 “Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002–2010 рр.” Програму розробляли комплексно.
Пропозиції щодо її розробки подавали управління облдержадміністрації, райдержадміністрації, міськвиконкоми, екологічні,громадські організації тощо. Проект Програми був опублікований у пресі для ознайомлення з ним громадськості. Програму затверджено сесією обласної ради 22.11.2002 р.
Рішенням сесії обласної ради було рекомендовано районним, міським радам при формуванні місцевих бюджетів на 2003 і наступні роки спрямовувати на розвиток туризму не менше 0,3% річних прибутків цих бюджетів. Серед інших принципових пропозицій щодо покращення роботи туристичної галузі, відправлених до Державного комітету з туризму і профільного комітету Верховної Ради України, але які поки що не мають позитивної відповіді, такі:
- скасувати ПДВ для всіх туристично-рекреаційних закладів, для всіх категорій дітей;
- звільнити від ПДВ і податку на прибуток сільських господарів, що приймають до 8 туристів одночасно або до 100 туристів на рік;
- створити можливість одержання туристичної в в’їзної візи в Україну іноземними громадянами в день перетину кордону;
- надавати право видачі ліцензії на внутрішній туризм, ескурсійну діяльність та оздоровчо-спортивний туризм місцевим органам виконавчої влади.
На Івано-Франківщині зібрано інформацію щодо оцінки туристичної атракційності регіону згідно з анкетою українсько польського проекту “Туристичний потенціал Західного регіону”.
Ведеться активна рекламно інформаційна діяльність. Управління туризму видало інформаційно рекламний англо російськомовний буклет “Вас запрошують мальовничі Карпати”, за активної участі управління туризму – буклет „Туристичними маршрутами Косівщини”, детальні туристичні карти „По Яремчанщині”, ”Маршрутами Чорногори”, „Івано Франківськ”. Готується до друку туристична карта Центральних Ґорґан.
Налагоджуються контакти з українською діаспорою за кордоном. У березні 2002р. в області з ознайомчим візитом перебувала Івановська обласна громадська організація української культури “Мрія” (Російська Федерація).
І ОФІЦІЙНА СТАТИСТИКА
Туристичні послуги надають в області 73 туристичні підприємства. За перше півріччя 2002р. Івано Франківщину відвідало на 40%більше туристів, ніж торік у зазначений період. Особливо відчутний цей ріст за рахунок українських туристів, порівняно з минулим роком їх прибуло в область на 44%більше. Наявна база рекреаційних закладів усіх форм власності (119 одиниць на 12,5 тис.місць)дає можливість нарощувати лікувально оздоровчі, туристичні, спортивні послуги.
На території Прикарпаття є мережа туристичних маршрутів: гірських, водних, пішохідних, велосипедних, автобусних.
Сьогодні понад 200 сільських господарів на Прикарпатті готові прийняти гостей у своїх садибах. Туристів приваблює зручна система поселення, сучасне обладнання приватних пансіонатів, близькість до природи, співвідношення “ціна ” – “якість послуг”, гостинність та домашня атмосфера при організації відпочинку, а окрім того, чудові страви національної кухні.
Найпопулярнішими є Косівщина, Верховинщина, Яремчанщина та Рожнятівщина. Однак через недосконалу систему оподаткування більша частина власників будинків надає послуги неофіційно, у тіні, уникаючи проблем, пов’язаних з ліцензуванням та оподаткуванням.
Програма розвитку туризму в області до 2010 р. включає розділ, присвячений зеленому туризму.
У 2003 р. до прийняття законодавчої бази щодо сільського зеленого туризму планується розробити Положення, за яким би діяли господарі приватних садиб. Надіслано звернення облдержадміністрації до Кабінету Міністрів України листом та пропозиції до Державної програми розвитку туризму – до Держкоммолодьспорттуризму про встановлення пільг в оподаткуванні у сільському зеленому туризмі та звільнення від оподаткування господарів садиб, якщо він має не більше 8 ліжок для туристів або впродовж року приймає не більше 100 туристів. В області діє обласна організація Спілки сприяння сільському зеленому туризму в Україні. Завдяки цій співпраці у 1999 р., провівши проект, підтриманий Карпатським фондом, Спілка видала міні інформатор та туристичний довідник “Сільські садиби Гуцульщини”. За фінансування Фонду розвитку Карпатського Єврорегіону видано збірник навчально інформаційних матеріалів, “Порадник для сільського господаря, який приймає та обслуговує туристів”. Зараз Спілка виграла гранти на видання рекламно інформаційних добірок та проведення навчальних заходів. Нещодавно обласною організацією Спілки за фінансування Фонду розвитку Карпатського Євро регіону видано путівник з сільського зеленого туризму “Сільський зелений туризм у Карпатах”. На фестивалі туристичних фільмів “Вітер мандрів” стрічка “Маршрутами Чорногори” (ТРК “3 Студія”), представлена Івано-Франківською облдержадміністрацією, отримала перше місце в номінації “Україна – туристична держава”, а фільм І.Гаврилюка “Місто Коломия” (студія “Контакт”) – Гран прі кінофестивалю. Укладено угоду з туристичним журналом “Міжнародний туризм” (Київ) і видано ряд статей в кожному числі за 2001 р.
Туристичні можливості області рекламують журнали, газети України, радіо й телебачення. Значним кроком у популяризації туристичної привабливості регіону було проведення вперше в Україні у липні 2002 р. рекламного ознайомчого туру для представників ЗМІ з усієї країни. Як повідомила керівник прес-служби облдержадміністрації Оксана Говера, 13-14 січня 2003 р. з метою популяризації відпочинкового туризму на Івано-Франківщині планується проведення міжнародного телефестивалю “Різдво в Карпатах”.
Керівник управління туризму облдержадміністрації Олег Василів коментує ситуацію із розвитком туризму в регіоні: “Розвиток туризму для обласної держадміністрації зараз є пріоритетним напрямком у стратегії економічного розвитку регіону. Зайве говори ти, чому ми підтримуємо саме туризм, адже наш регіон унікальний у сенсі туристично-рекреаційного потенціалу. Це сфера, яка не потребує відразу великих капіталовкладень, але яка постійно даватиме фінансові надходження до державної скарбниці. Підприємці в нас самі зацікавлені розвивати туризм. Отож зараз ми робимо ставку перш за все на розвиток сільського зеленого туризму. Наступний крок – це розвиток гірськолижно-курортних центрів. Такі проекти в нас також уже фінансуються. Перший такий центр уже будується. Це вітчизняні значні за своїм обсягом інвестиції. Зараз йдеться приблизно про вкладення 2 млн. дол. На Прикарпатті є широка мережа готелів, турбаз та інших закладів відпочинку. Очікує позитивних змін вітчизняного законодавства закордонний інвестор. Чимало фахівців у сфері туристичного бізнесу з за кордону впродовж останніх років інтенсивно вивчають ситуацію та можливості ведення свого бізнесу на Івано-Франківщині. Переконана, що туризм у майбутньому стане основою економічного розвитку та зайнятості населення в регіоні”.
Заступник голови Ради Асоціації економічного розвитку Івано Франківщини Марія Ковалів висловила свою позицію: “У грудні 2002 р. АЕРІФ спільно з Радою з туризму Карпатського регіону розпочали реалізацію дворічного проекту “Створення життєздатного інституційного середовища та механізмів для сталого розвитку сільських громад Яремчі через розвиток туристичної індустрії”.
У цьому мікрорегіоні є цілий ряд економічних проблем: дотаційність місцевого бюджету, високий рівень безробіття, низький рівень розвитку соціальної інфраструктури, недостатній обсяг і якість туристичних послуг та продуктів.
У рамках проекту передбачено:
- Розробити стратегії сталого розвитку громад та мікрорегіону за участю місцевих урядів, громадськості та бізнесу.
- Створити Фонди розвитку громад та об’єднати їх в інституційну мережу.
- Налагодити постійну співпрацю органів місцевого самоврядування, інституцій громадянського суспільства та бізнесу.
- Створити туристичні інформаційні центри при Фондах розвитку громад.
Передбачено, що утворені фонди розвитку громад та туристичні інформаційні центри будуть не тільки осередками громадської активності, але й фінансово життєздатними інституціями. Вони надаватимуть широкий спектр платних послуг бізнесменам, місцевим мешканцям та туристам. Це навчання, консультації, доступ до Інтернету та електронної пошти, комп’ютерні курси, доступ до інформаційних матеріалів, реклама та промоціювання бізнесів, підтримка систем онлайн бронювання, впровадження систем сертифікації туристичних послуг і садиб.
Основне фінансування проект отримує від Карпатського фонду, а також передбачено залучення для першого і другого років реалізації проекту ресурсів від місцевого уряду та бізнесів на впровадження окремих заходів проекту. Інвестиції для впровадження проекту з боку місцевих партнерів у розробку та реалізацію стратегій, створення фондів розвитку громад та туристичних інформаційних центрів підтвердять наміри і зацікавлення мікрорегіону у впровадженні цього проекту та його подальшому розвитку”.
Згідно з підрахунками науковців, туристичний бізнес на Прикарпатті за умов щорічного приймання 100 тис. іноземних туристів спроможний забезпечити роботою всіх мешканців регіону. Однак для розвитку туристично рекреаційної галузі, як одностайно стверджують представники влади та туристичних підприємств, необхідні радикальні зміни у вітчизняному законодавстві.
Источник: Костюк І. Франківщина: мрії твої золоті, мрії твої незабуті : http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)
|
Відпочинок у Поляні (укр.):
|
|||
•
|
Приватний будинок в Поляні |
•
|
У Газди |
•
|
Славутич-Закарпаття Поляна |
•
|
Уклин |
•
|
Панорама Поляна |
•
|
Еліт |
•
|
Сила Любові Поляна |
•
|
Chalet |
•
|
Ромашка квартира в Поляні |
•
|
Ждимир |
•
|
Джерело в Поляні |
•
|
Подих струмка |
•
|
Будинок Федорчуків в Поляні |
•
|
Амулет Поляна |
•
|
Приватна квартира в Поляні |
•
|
Шафран Поляна |
•
|
У Федора Поляна |
•
|
Поляна санаторій |
•
|
У Люби Поляна |
•
|
Квітка Закарпаття Поляна |
•
|
У Елі Поляна |
•
|
Сонячна Долина Поляна |
•
|
Асторія Поляна |
•
|
Поляна Квасова Поляна |
•
|
Фортуна Поляна |
•
|
Сонячний Поляна |
•
|
У Надії Поляна |
•
|
Фантазія Поляна |
•
|
У Тетяни Поляна |
•
|
Сонячне Закарпаття Поляна |
•
|
У Людмили Поляна |
•
|
Парадіз Поляна |
•
|
Талісман Поляна |
•
|
Сонячна Поляна |
•
|
Полонина Боржави (Панна) Поляна |
•
|
Краєвид Поляна |
•
|
Іванна Поляна |
•
|
Катерина Поляна |
•
|
Файна Поляна |
•
|
Карина Поляна |
•
|
Едельвейс Поляна |
•
|
Континент Поляна |
•
|
Дискавері (Файна Поляна) |
•
|
Софія Поляна |
•
|
Лілея Поляна |
•
|
Злата Вежа Поляна |
•
|
Cassa Familiar Поляна |
•
|
Рейкарц Поляна (Reikartz) Поляна |
•
|
Квеле Поляна Поляна |
•
|
Поляна-М-Гортензія Поляна |
•
|
Срібний Водограй Поляна |
Статьи про Карпаты:
|
Ахекян К. Легенди Невицького замку у сучасному побутуванні сіл Невицьке і Кам’яниця Ужгородського району Закарпатської обл. Бандерич В., Приндак В., Хоєцький П. Перспективи розвитку мисливського туризму в Сколівських Бескидах Боднар Л.Р. Напрями залучення інвестицій у розвиток туристично-рекреаційного комплексу Карпатського регіону Вачевський М.В., Свінцов О.М., Кузнєцов В.Ф. Рекреаційні можливості Трускавецько-Східницького регіону Горнолыжный туризм в Украинских Карпатах Грицюк М.Ю., Максимів Л.І. Врахування ризиків у задачі управління портфелями проектів розвитку туристичної галузі регіону Українських Карпат Грицюк М.Ю., Максимів Л.І. Задачі стратегічного управління портфелями проектів у туристичній галузі Карпатського регіону Гук Н.А. Перспективи розвитку міжнародного туризму в Карпатському регіоні Гук Н.А. Перспективні напрямки розвитку туризму в регіоні Українських Карпат Долина нарциссов - живая легенда Закарпатья Дутчак С.В. Дві сторони впливу розвитку туристичної індустрії на збереження етнічної самобутності Карпатських гір Дутчак С.В., Дутчак М.В. Деякі аспекти виділення сегментів спеціалізованого туризму та їх стан на території Чернівецької області Дутчак С.В. Обґрунтування нових підходів у дослідженні туристсько-рекреаційної діяльності (на прикладі Буковинських Карпат та Середнього Подністров’я) Зеленый туризм в Карпатах! Киртич Л.П., Лемко І.С., Гайсак М.О. Курортно-рекреаційне зонування Закарпаття Костюк І. Франківщина: мрії твої золоті, мрії твої незабуті Кравців В., Жук П. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах Криницька Н.Г. Особливості лісових рекреаційних ресурсів Львівщини Любка А. Боржавська вузькоколійка: місцева Швейцарія, яку ми втрачаємо Медяник А.М. Фактори стійкого розвитку підприємств у сегменті міжнародного туризму Карпатського регіону Миронов Ю.Б. Спеціальні економічні зони і економічна безпека територій їх функціонування (на прикладі СЕЗ „Курортополіс Трускавець”) Миронов Ю.Б. Особливості використання інвестицій у спеціальній економічній зоні "Курортополіс Трускавець" Миронов Ю.Б. Особливості маркетингової діяльності суб’єктів СЕЗ "Курортополіс Трускавець" Миронов Ю.Б. Формування інвестиційної привабливості СЕЗ "Курортополіс Трускавець" Миронов Ю.Б. Чинники перспективного розвитку туристичного бізнесу в СЕЗ "Курортополіс Трускавець" Михайлишин Л.І. Туризм як напрям економічного розвитку високогірних регіонів Прикарпаття (на прикладі Яремчанського регіону) Недавня О. Історичний митрополичий Галич як осередок релігієзнавчого туризму та патріотичного виховання молоді Нікіпелова О.М. Невикористані можливості застосування природних лікувальних ресурсів Карпатського регіону Новицька-Колодіна А.О., Миронов Ю.Б. Особливості розвитку туризму в умовах спеціальної економічної зони (на прикладі СЕЗ "Курортополіс Трускавець") Падовська О.М. Традиційний промисел Карпат в контексті формування рекреаційного комплексу Передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському реґіоні України 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 Петранівський В.Л. Галицька карпатська туристська інфраструктура: історичний аспект (ІІ пол. XIX ст. – 1939 р.) Романів П.В. Аналіз ресурсної привабливості Українських Карпат для цілей розвитку пізнавального туризму Проданюк О.Ю., Гнатяк І.С. Туристичні і рекреаційні можливості околиць хребта Чорногора в зимовий період Романюк М.Д. Розвиток туризму в контексті соціально-економічного відродження Прикарпаття Рутинський М.Й. Перспективні напрями розбудови рекреаційної інфраструктури курортної столиці Українських Карпат - м. Яремчі Рутинський М.Й. Сучасний стан та напрямки розбудови курортно-рекреаційної інфраструктури Івано-Франківщини Сільське зелене Прикарпаття : Чому саме Прикарпаття? Яремче Татарів Ворохта Яблуниця Верховина Косів Яворів Коломия Галич Обласна влада і сільський туризм. За допомогою ТАСІС. Чим село вабить туриста? Як вибрати, де зупинитися? Современные гостиницы Трускавца - комфорт и оздоровление Українські Карпати 2 3 4 Швагуляк-Шостак О. Карпатський трамвай Швагуляк-Шостак О. Трускавецкурорт открыл сезон акционирования Если вы заблудились в Карпатах В Карпаты по грибы Важные направления развития туризма в регионе Украинских Карпат Велосипедный туризм в Карпатах Водопад Каменка Гостиницы Карпат Сбор грибов в Карпатах Особенности отдыха в Карпатах в мае Советы владельцам усадеб и туристических баз Проблемы и перспективы развития экологического туризма в Украине Ведущие направления использования рекреационных ресурсов Карпат Почему лучше отдохнуть в Карпатах чем на море Как отдыхать в Карпатах летом Организация многодневных походов по Карпатам Как правильно организовать зимние походы в Карпаты? Впервые на лыжах |