|
Добавить объявление
Добавить объявление
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Теги страницы
|
|
|
Проаналізовано попередні класифікації туризму, розкривається суть сегментації туристсько-рекреаційної діяльності як одного із варіантів класифікації. Обґрунтовується поняття туристсько-рекреаційного ресурсу для кожного із семи сегментів туризму.
Сучасний етап характеризується значними та глибокими змінами в світовій економіці та міжнародних відносинах. Спостерігається стійка тенденція подальшого зміцнення всебічного співробітництва країн, поглиблення інтеграційних процесів, розширення торгівлі, наукових і культурних зв'язків. Важливою складовою цих процесів виступають туристичні зв'язки, що мають вагомий вплив на світове господарство та міжнародні відносини.
Туризм для багатьох країн світу є важливою галуззю економіки та вагомою статтею прибутків. Значні невикористані резерви в цій галузі має Україна, в тому числі і Чернівецька область, але для їх успішного використання необхідним є створення сучасної інфраструктури, підготовка висококваліфікованих спеціалістів. Це вимагає узагальнення світового та вітчизняного досвіду і розробки нових теоретичних основ в галузі туризму.
Сучасний розвиток туристичної індустрії вимагає пошуку нових форм і методів роботи. Це зумовлено тим, що масовий конвеєрний туризм, який набув широкого розвитку в нашій країні у 60-80-х рр. XX ст., в нових умовах не є ефективним. Для залучення нових клієнтів необхідно враховувати їх індивідуальні особливості, вимоги та побажання. На нашу думку, такі вимоги може задовольнити "спеціалізований туризм".
Перед тим як сформулювати визначення поняття "спеціалізований туризм" необхідно ще раз зупинитися на питанні: що таке туризм?
За Законом України "Про туризм"(2): туризм - тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання в оздоровчих або професійно-ділових цілях без заняття оплачуваною діяльністю. Н. Ф.Реймерс (6) дає таке визначення цього терміну: туризм - будь яка подорож з метою відпочинку і знайомства з новими регіонами і об'єктами, а за О. О.Бейдиком (1): туризм - це форма масового подорожування та відпочинку з метою ознайомлення з навколишнім середовищем, характеризується екологічною, освітянською та іншими функціями. Як бачимо, визначення поняття "туризм" виключає момент отримання прибутку (тобто заняття оплачуваною діяльністю) під час туристичної подорожі.
Вперше термін "спеціалізований туризм" зустрічаємо в роботі М. П. Крачила (4), де він ототожнює його з пізнавально-діловим: "Пізнавально-діловий або спеціалізований туризм охоплює групи людей, об'єднаних єдиною метою або професійними інтересами. Це можуть бути інженери, лікарі, педагоги, спеціалісти сільського господарства та інші особи, котрі здійснюють туристські подорожі за спеціальними програмами та маршрутами. До них можна віднести туристів, які налагоджують ділові контакти, вчених і спеціалістів, які беруть участь у роботі конференцій, конгресів, з'їздів, асамблей, симпозіумів, семінарів, а також осіб, які приїхали до рідних, близьких іа знайомих на відпочинок".
Проаналізувавши вище сказане, а також схему класифікації туризму за М. П. Крачилом, та враховуючи вимогу теперішнього часу - ставлення до туризму як до галузі економіки, автор пропонує таке визначення поняття "спеціалізований туризм" - це система окремих сегментів туризму, в основу виділення яких поставлена мета подорожі.
Розмір кожного із сегментів є величина динамічна. Вона може змінюватися в часі, в залежності від попиту на той чи інший турпродукт на певному часовому відрізку розвитку суспільства. Наприклад, в минулому столітті курортно- лікувальними послугами користувалася тільки еліта суспільства, лише матеріально забезпечені верстви населення могли дозволити собі лікуватися на відомих курортах світу. А за часів Союзу РСР, в розпалі курортного сезону рядовим відпочиваючим, потрапити на лікування було дуже важко. На сьогодні, у зв'язку з економічною кризою, що охопила країни СНД та неспроможністю оплати послуг, курортно-лікувальні заклади практично не користуються попитом. Економічна криза в нашій країні є основною причиною катастрофічного зменшення попиту на турпослуги практично у всіх вище виділених сегментах спеціалізованого туризму. Кожний з сегментів можна поділити на види туризму за більш конкретною метою, а далі кожен з видів може ділитися на підвиди, в основу яких, покладено такі принципи:
- по-перше, вік учасників подорожі - дитячий, молодіжний, туризм дорослих, туризм людей похилого віку ("сеньйорів");
- по-друге місце проведення подорожі. Тут можна виділити природні зони, природні країни тощо, оскільки природні умови відповідно впливають як на організацію туристської подорожі, так і на її мету;
- по-третє, характер організації подорожі - плановий чи самодіяльний;
- по-четверте, індивідуальний або груповий (тут можна виділити цілий ряд різних варіантів від яких залежать питання організації обслуговування туристів - зокрема: один підхід до індивідуалів; інший до групи туристів, які знайомі між собою (родичі, друзі); і зовсім інший підхід до організації обслуговування випадково зібраної групи людей, які подорожують за придбаними путівками;
- по-п'яте, спосіб пересування (вид транспорту);
- по-шосте, три валість самої подорожі - короткочасна (подорож вихідного дня), або тривала (період відпустки);
- по-сьоме, сезонність подорожей різних видів, і так далі.
З огляду на проблеми забезпечення організації обслуговування туристів, подальша диференціація туристських подорожей надзвичайно складна і має безліч варіантів.
Тобто виділення сегментів спеціалізованого туризму має відбуватися тільки через питання організації обслуговування кожного конкретного попиту на той чи інший туристичний продукт.
Спробуємо в кожному сегменті визначитись щодо принципів виділення видів і підвидів спеціалізованого туризму та дати короткий аналіз можливостей їх розвитку в Чернівецькій області:
4. Пізнавально-культурно-розважальний туризм
6. Спортивно-оздоровчий туризм
Источник: Дутчак С.В., Дутчак М.В. Деякі аспекти виділення сегментів спеціалізованого туризму та їх стан на території Чернівецької області / Опубліковано: Туристсько-краєзнавчі дослідження. – Вип. 2. – К.: Кармаліта, 1999. - С. 123-136. : http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)
|
Відпочинок у Поляні (укр.):
|
|||
•
|
Приватний будинок в Поляні |
•
|
У Газди |
•
|
Славутич-Закарпаття Поляна |
•
|
Уклин |
•
|
Панорама Поляна |
•
|
Еліт |
•
|
Сила Любові Поляна |
•
|
Chalet |
•
|
Ромашка квартира в Поляні |
•
|
Ждимир |
•
|
Джерело в Поляні |
•
|
Подих струмка |
•
|
Будинок Федорчуків в Поляні |
•
|
Амулет Поляна |
•
|
Приватна квартира в Поляні |
•
|
Шафран Поляна |
•
|
У Федора Поляна |
•
|
Поляна санаторій |
•
|
У Люби Поляна |
•
|
Квітка Закарпаття Поляна |
•
|
У Елі Поляна |
•
|
Сонячна Долина Поляна |
•
|
Асторія Поляна |
•
|
Поляна Квасова Поляна |
•
|
Фортуна Поляна |
•
|
Сонячний Поляна |
•
|
У Надії Поляна |
•
|
Фантазія Поляна |
•
|
У Тетяни Поляна |
•
|
Сонячне Закарпаття Поляна |
•
|
У Людмили Поляна |
•
|
Парадіз Поляна |
•
|
Талісман Поляна |
•
|
Сонячна Поляна |
•
|
Полонина Боржави (Панна) Поляна |
•
|
Краєвид Поляна |
•
|
Іванна Поляна |
•
|
Катерина Поляна |
•
|
Файна Поляна |
•
|
Карина Поляна |
•
|
Едельвейс Поляна |
•
|
Континент Поляна |
•
|
Дискавері (Файна Поляна) |
•
|
Софія Поляна |
•
|
Лілея Поляна |
•
|
Злата Вежа Поляна |
•
|
Cassa Familiar Поляна |
•
|
Рейкарц Поляна (Reikartz) Поляна |
•
|
Квеле Поляна Поляна |
•
|
Поляна-М-Гортензія Поляна |
•
|
Срібний Водограй Поляна |
Статьи про Карпаты:
|
Ахекян К. Легенди Невицького замку у сучасному побутуванні сіл Невицьке і Кам’яниця Ужгородського району Закарпатської обл. Бандерич В., Приндак В., Хоєцький П. Перспективи розвитку мисливського туризму в Сколівських Бескидах Боднар Л.Р. Напрями залучення інвестицій у розвиток туристично-рекреаційного комплексу Карпатського регіону Вачевський М.В., Свінцов О.М., Кузнєцов В.Ф. Рекреаційні можливості Трускавецько-Східницького регіону Горнолыжный туризм в Украинских Карпатах Грицюк М.Ю., Максимів Л.І. Врахування ризиків у задачі управління портфелями проектів розвитку туристичної галузі регіону Українських Карпат Грицюк М.Ю., Максимів Л.І. Задачі стратегічного управління портфелями проектів у туристичній галузі Карпатського регіону Гук Н.А. Перспективи розвитку міжнародного туризму в Карпатському регіоні Гук Н.А. Перспективні напрямки розвитку туризму в регіоні Українських Карпат Долина нарциссов - живая легенда Закарпатья Дутчак С.В. Дві сторони впливу розвитку туристичної індустрії на збереження етнічної самобутності Карпатських гір Дутчак С.В., Дутчак М.В. Деякі аспекти виділення сегментів спеціалізованого туризму та їх стан на території Чернівецької області Дутчак С.В. Обґрунтування нових підходів у дослідженні туристсько-рекреаційної діяльності (на прикладі Буковинських Карпат та Середнього Подністров’я) Зеленый туризм в Карпатах! Киртич Л.П., Лемко І.С., Гайсак М.О. Курортно-рекреаційне зонування Закарпаття Костюк І. Франківщина: мрії твої золоті, мрії твої незабуті Кравців В., Жук П. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах Криницька Н.Г. Особливості лісових рекреаційних ресурсів Львівщини Любка А. Боржавська вузькоколійка: місцева Швейцарія, яку ми втрачаємо Медяник А.М. Фактори стійкого розвитку підприємств у сегменті міжнародного туризму Карпатського регіону Миронов Ю.Б. Спеціальні економічні зони і економічна безпека територій їх функціонування (на прикладі СЕЗ „Курортополіс Трускавець”) Миронов Ю.Б. Особливості використання інвестицій у спеціальній економічній зоні "Курортополіс Трускавець" Миронов Ю.Б. Особливості маркетингової діяльності суб’єктів СЕЗ "Курортополіс Трускавець" Миронов Ю.Б. Формування інвестиційної привабливості СЕЗ "Курортополіс Трускавець" Миронов Ю.Б. Чинники перспективного розвитку туристичного бізнесу в СЕЗ "Курортополіс Трускавець" Михайлишин Л.І. Туризм як напрям економічного розвитку високогірних регіонів Прикарпаття (на прикладі Яремчанського регіону) Недавня О. Історичний митрополичий Галич як осередок релігієзнавчого туризму та патріотичного виховання молоді Нікіпелова О.М. Невикористані можливості застосування природних лікувальних ресурсів Карпатського регіону Новицька-Колодіна А.О., Миронов Ю.Б. Особливості розвитку туризму в умовах спеціальної економічної зони (на прикладі СЕЗ "Курортополіс Трускавець") Падовська О.М. Традиційний промисел Карпат в контексті формування рекреаційного комплексу Передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському реґіоні України 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 Петранівський В.Л. Галицька карпатська туристська інфраструктура: історичний аспект (ІІ пол. XIX ст. – 1939 р.) Романів П.В. Аналіз ресурсної привабливості Українських Карпат для цілей розвитку пізнавального туризму Проданюк О.Ю., Гнатяк І.С. Туристичні і рекреаційні можливості околиць хребта Чорногора в зимовий період Романюк М.Д. Розвиток туризму в контексті соціально-економічного відродження Прикарпаття Рутинський М.Й. Перспективні напрями розбудови рекреаційної інфраструктури курортної столиці Українських Карпат - м. Яремчі Рутинський М.Й. Сучасний стан та напрямки розбудови курортно-рекреаційної інфраструктури Івано-Франківщини Сільське зелене Прикарпаття : Чому саме Прикарпаття? Яремче Татарів Ворохта Яблуниця Верховина Косів Яворів Коломия Галич Обласна влада і сільський туризм. За допомогою ТАСІС. Чим село вабить туриста? Як вибрати, де зупинитися? Современные гостиницы Трускавца - комфорт и оздоровление Українські Карпати 2 3 4 Швагуляк-Шостак О. Карпатський трамвай Швагуляк-Шостак О. Трускавецкурорт открыл сезон акционирования Если вы заблудились в Карпатах В Карпаты по грибы Важные направления развития туризма в регионе Украинских Карпат Велосипедный туризм в Карпатах Водопад Каменка Гостиницы Карпат Сбор грибов в Карпатах Особенности отдыха в Карпатах в мае Советы владельцам усадеб и туристических баз Проблемы и перспективы развития экологического туризма в Украине Ведущие направления использования рекреационных ресурсов Карпат Почему лучше отдохнуть в Карпатах чем на море Как отдыхать в Карпатах летом Организация многодневных походов по Карпатам Как правильно организовать зимние походы в Карпаты? Впервые на лыжах |