Мир Солнца
Отдых в Поляне Закарпатье
Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Онлайн заказ
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 660 грн.
СКИДКА -3%
-3% онлайн заказ

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 470 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 300 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 300 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера
8 корпус на территории санатория Солнечное Закарпатье
8 корпус санаторий Солнечное Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Добавить объявление







































Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых



Все о туризме

Рейтинг туристических фирм TourPromo.Ru

Поиск по курорту Поляна

Добавить туробъект
Добавить рекламу

СКИДКИ И АКЦИИ
при онлайн бронировании
Полянский пейзаж в Поляне
Карпатский Краевид
Закарпатье, Поляна
Скидка -2%
Зачарованные Карпаты туристическая база (Воловец, Карпаты) - Закарпатье
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Скидка -2%
Туристическая база Еловый двор
Еловый двор
Закарпатье, Поляна
Скидка -2%
Отель Здравница Карпат
Здравница Карпат
Закарпатье, Поляна
Скидка -5%
Добавить туробъект



Рекомендуем в этом районе


Готель Фантазія
Фантазія
Закарпаття, Поляна
від 660 грн. (номер)
Поляна Квасова турбаза
Поляна Квасова
Закарпаття, Поляна
від 900 грн. (котедж)
Срібний Водограй готель
Срібний Водограй
Закарпаття, Поляна
від 530 грн. (номер)
Славутич-Закарпаття готель
Славутич-Закарпаття
Закарпаття, Поляна
від 280 грн. (номер)
Панорама у Поляні
Панорама
Закарпаття, Поляна
від 700 грн. (номер)
Едельвейс готель
Едельвейс
Закарпаття, Поляна
від 350 грн. (номер)
Ельдорадо турбаза
Ельдорадо
Закарпаття, Солочин
від 420 грн. (номер)


Другие объекты района



Рейтинг отелей по Свалявскому району
Квартира санаторий Солнечное Закарпатье в Поляне
Квартира сан. Солнечное Закарпатье
У Дмитрия дом курорт Поляна
Дом в Поляне У Дмитрия
Квартира возле санатория Солнечное Закарпатье в Поляне
Квартира в Поляне
Здравница Карпат отель
Здравница Карпат отель
Полянский пейзаж в Поляне
Карпатский Краевид
8 корпус на территории санатория Солнечное Закарпатье
8 корпус на территории санатория Солнечное Закарпатье
Частная квартира Квитка Полонины в Солочине
Квартира Квитка Полонины в Солочине
Полина частный дом Солочин
Полина частный дом Солочин
Отель Сольва
Сольва отель санаторий
Славутич-Закарпатье - отельный комплекс
Славутич-Закарпатье отельный комплекс
Панорама Карпат в Поляне
Панорама Карпат таунхаус
Панорама в Поляне
Панорама таунхаус
Частный дом в Поляне
Частный дом в Поляне
Туристическая база Еловый двор
Смерековый двор
Любовь частный дом
Любовь частный дом
Отель Империя
Отель Империя
Лара частный дом
Лара частный дом
Сила Любви отель
Сила Любви отель
Ромашка частная квартира в Поляне
Ромашка частная квартира в Поляне
Джерело частный сектор в Поляне
Джерело частный сектор в Поляне
Дом Федорчуков в Поляне
Дом Федорчуков в Поляне
Частная квартира в Поляне
Частная квартира в Поляне
У Оксаны частный дом Солочин
У Оксаны частный дом Солочин
У Эрики частный дом Солочин
У Эрики частный дом Солочин
У Газды отель
У Газды отель
У Гали частный дом Солочин
У Гали частный дом Солочин
У Фёдора частный дом Поляна
У Фёдора частный дом Поляна
У Любы частный дом Поляна
У Любы частный дом Поляна
У Эли частный дом Поляна
У Эли частный дом Поляна
У Артура частный дом Солочин
У Артура частный дом Солочин
Августин частный дом
Августин частный дом
К сожалению, владелец ещё не предоставил фото
Люда частный дом
К сожалению, владелец ещё не предоставил фото
Аниса частный дом
Астория - отель
Астория отель
Фортуна - отель
Фортуна отель
Корпус №2 санатория Квитка Полонины Источник Карпат
Источник Карпат
Уклын готельно-ресторанный комплекс
Уклын готельно-ресторанный комплекс
У Надежды дом Поляна
У Надежды дом Поляна
У Татьяны дом Поляна
У Татьяны дом Поляна
У Людмилы дом Поляна
У Людмилы дом Поляна
У Кули отель дом Солочин
У Кули отель дом Солочин
Талисман отель
Талисман отель
Полонина Боржавы (Панна) отель
Полонина Боржавы (Панна) отель
Иванна частный дом
Иванна частный дом
Файна Поляна частный дом
Файна Поляна частный дом
Элит отель
Элит отель
Chalet Шалет мотель
Chalet Шалет мотель
Эдельвейс - отель
Эдельвейс отель
Дискавери (Файна Поляна)отель
Дискавери (Файна Поляна)отель
Мелисса - отель
Мелисса отель
Эльдорадо - туристическая база
Эльдорадо туристическая база
Лилея - отель
Лилея отель
Cassa Familiar - отель
Cassa Familiar отель
Квеле Поляна - туристический комплекс
Квеле Поляна туристический комплекс
Хрустальный Источник - санаторий
Хрустальный Источник санаторий
Квитка Полонины - санаторий
Квитка Полонины санаторий
Серебрянный Водограй - отель
Серебрянный Водограй отель
Поляна-М-Гортензия отель
Поляна-М-Гортензия отель
Хуторок туристическая база
Хуторок туристическая база
Гостинный Двор отель
Гостинный Двор отель
Солнечное Закарпатье - санаторий
Солнечное Закарпатье санаторий
Парадиз - пансионат
Парадиз пансионат
Солнечная Поляна - санаторий
Солнечная Поляна санаторий
Краевид отель
Краевид отель
Катерина отель
Катерина отель
Карина отель турбаза
Карина отель турбаза
Неля частный дом
Неля частный дом
Континент отель
Континент отель
София отель
София отель
Злата Вежа пансионат
Злата Вежа пансионат
Рейкарц Поляна (Reikartz) отель
Рейкарц Поляна (Reikartz) отель
Фантазия отель
Фантазия отель
Амулет коттедж
Амулет коттедж
Шафран отель
Шафран отель
Поляна санаторий
Поляна санаторий
Ждимир туристическая база
Ждимир туристическая база
Виват Vivat пансионат отель
Виват Vivat пансионат отель
Вилла Квитка отель
Вилла Квитка отель
Дыхание ручья туристическая база
Дыхание ручья туристическая база
Квитка Закарпатья отель
Квитка Закарпатья отель
Солнечная Долина санаторий пансионат
Солнечная Долина санаторий пансионат
Поляна Квасова туристический комплекс
Поляна Квасова туристический комплекс
Villa Garden туристическая база отдыха
Villa Garden туристическая база отдыха
Солнечный отель
Солнечный отель



Информация про область




Теги страницы


Особливості, лісових рекреаційних ресурсів, Львівщини, отдых, Rest

 


Особливості лісових рекреаційних ресурсів Львівщини

 

Особенности лесных рекреационных ресурсов Львовщины
Статьи



Проаналізовано сучасний стан лісових рекреаційних територій Львівщини. Використано якісні дані державного лісогосподарського об'єднання "Львівліс" і національного природного парку "Сколівські Бескиди" та матеріалів польових обстежень. Запропоновано шляхи підвищення ефективності використання лісових рекреаційних ресурсів.

Ключові слова: лісові рекреаційні ресурси, рекреаційна зона, рекреаційне навантаження.

Львівщина характеризується багатим потенціалом лісових ресурсів, що можуть бути використані для відпочинку і оздоровлення населення регіону, країни та інших держав. Приміські рівнинні ліси використовують, як правило для короткотривалого відпочинку. В теплу пору року жителі міст області часто здійснюють поїздки "вихідного дня" у навколишні ліси. Популярними місцями довготривалого відпочинку і, зокрема туризму є ліси передгір'я та гірської частини регіону. Цілющий вплив лісу пояснюється його мікрокліматичними властивостями. На фізичний та психічний стан людини позитивно впливає здатність дерев виділяти кисень, фітонциди, збагачувати повітря додатніми іонами. Відпочинок на природі сприяє задоволенню естетичних і пізнавальних потреб сучасних людей. Таким чином оздоровчі властивості лісових територій часто значно перевищують їхню господарську цінність. Сумарний еколого-економічний та соціальний ефект, отриманий в результаті рекреаційного використання лісів, економісти оцінюють у кілька разів вище, ніж вартість вирощеної на цій ділянці деревини [6].

Проблеми використання лісових територій Львівщини для потреб рекреації розглядаються в працях В.А. Кучерявого, М.І. Долішнього, В.С. Кравціва, С.А. Генсірука, Я.М. Дідик, В.Д. Бондаренко, О.І. Фурдичко та інших [1, 3-5, 7]. На сучасному етапі дослідження важливо знайти тенденції розвитку лісорекреаційних зон, можливостей здачі їх у короткострокове та довгострокове користування. Актуальними залишаються проблеми підвищення ефективності використання лісових рекреаційних ресурсів, регулювання місткості і рекреаційних навантажень місць відпочинку, питання їх благоустрою.

Дослідження проводилися на теренах Львівської області, в межах державного лісогосподарського об'єднання "Львівліс" з використанням апробованих загальноприйнятих методик шляхом збору й порівняльного аналізу виробничої документації та даних польових експедиційних обстежень лісорекреаційних об'єктів.

У результаті аналізу виробничої документації та матеріалів польових обстежень встановлено, що на теренах Львівської області, в межах державного лісогосподарського об'єднання "Львівліс" є 125588 га лісів, які виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції. У складі цих лісів частка не вкритих лісом лісових земель становить всього 4572 га, тобто 3,64 %, а вкритих лісом - 116409 га (92,69 %). Ліси, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, характеризуються своєрідним породним складом. З поміж головних лісоутворюючих порід провідне місце посідають листяні деревні породи - бук і дуб. Деревостани з перевагою цих двох порід зростають на пл мель (рис. 1).

Розподіл площі лісів, що виконує санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції за переважаючими породами
Рис. 1. Розподіл площі лісів, що виконує санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції за переважаючими породами (га)

При цьому букові ліси займають площу 30425 га (26,14 %), а дубові - 30218 га (25,96 %). Частка лісів з перевагою шпилькових деревних порід становить 33,48 % (38976 га), решта - 14,42 % (16790 га) приходиться на інші лісоутворюючі породи. Серед шпилькових лісів провідне місце займають деревостани сосни, які зростають на площі 20899 га (53,62 %), друге - ялиці - 10615 га (27,23 %) і третє - смереки - 7462 га (19,15 %). Цінними для рекреації є також нелісові відкриті ландшафти, представлені здебільшого пасовищами, сінокосами та заболоченими ділянками. В районі Бескидів та на передгір'ї лісові масиви у пологих місцях змінюються луками, утвореними в результаті традиційного випасу худоби в горах. У лісах рівнинного ландшафту поширеними є напіввідкриті природні біотопи чагарникових лук, утворені в результаті випасу свійських тварин у лісах.

Аналізуючи зібрані матеріали, нами з'ясовано, що в лісах державного лісогосподарського об'єднання "Львівліс" за період з 01.01.1990 р. до 01.01.20003 р. зменшилась кількість, площа та розміри лісорекреаційних зон. Так, якщо пересічна площа однієї лісорекреаційної зони в 1990 р. сягала 4,94 га то в 2003 - тільки 3,29 га. Загальна площа лісових ділянок для відпочинку зменшилася у три рази і сьогодні становить 102 га. За цей період скоротилась з 62 до 31 кількість лісорекреаційних зон. Тенденція зменшення обсягу лісових земель у рекреаційному користуванні ймовірно спричинена недосконалою регіональною лісовою політикою, що призвела до погіршення бюджетного фінансування лісогосподарських підприємств. Упродовж останніх 13 років тільки окремі лісгоспи вкладали кошти у збереження та відновлення лісорекреаційних зон. До прикладу, Жовківський державний лісгосп впродовж 1998 року для таких цілей затратив лише 300 гривень.

Дослідження свідчать, що найбільше рекреаційних зон у 1990 р. було приурочено до листяних лісів, де їх загальна площа сягала 142 га (46,41 %), в тому числі 131 га (42,81 %) на ділянках з перевагою дуба та 11 га (3,59 %) в насадженнях бука (рис. 2). У шпилькових лісах рекреаційних зон було дещо менше, а їх загальна площа складала 98 га (32,03 %), в тому числі в насадженнях ялиці - 57 га (18,63 %), сосни - 36 га (11,76 %) та смереки - 5 га (1,63 %) (рис. 2). Загальна площа рекреаційних зон у насадженнях інших деревних порід не перевищувала 14 га (4,58 %) (рис. 2). На лісових землях не вкритих лісом рекреаційні зони було влаштовано на площі 48 га (15,69 %). Таким чином 84,31 % рекреаційних пунктів було влаштовано на вкритих лісом землях. На початок 2003 р. ситуація дещо змінилася (див. рис. 2).

Співвідношення площ лісорекреаційних зон та їх розміщення у насадженнях переважаючих порід
Рис. 2. Співвідношення площ лісорекреаційних зон та їх розміщення у насадженнях переважаючих порід

Площа рекреаційних зон на вкритих лісом землях зменшилася в 3,2 рази, а на не вкритих лісом землях - тільки в 2,2 рази і становила відповідно 78,43 % та 21,57 % від їх загальної площі. При зменшенні у 2,7 абсолютної площі рекреаційних зон у листяних лісах до 52,94 % зросла їх відносна частка. Останні зміни відбулися за рахунок істотного зменшення рекреаційних зон у лісах шпилькових деревних порід і зокрема у насадженнях смереки.

Загальна рекреаційна місткість лісів, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції в межах державного лісогосподарського об'єднання "Львівліс", становить 628000 чоловік (при нормативі 5 чол/га). Рекреаційна ж місткість відпочинкових зон зменшилася з 1600 чоловік в 1990 р. до 490 чоловік у 2003 р. Допустимі рекреаційні навантаження в лісах, що виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції сягають 880000 чоловік (при нормативі 7 чол/га). В рекреаційних зонах допустимі рекреаційні навантаження зменшилися з 2100 чоловік у 1990 р. до 590 чоловік у 2003 р. Основне рекреаційне навантаження припадає на зелені зони населених пунктів, які використовуються здебільшого для нетривалого відпочинку. Кращі рекреаційні ділянки - "Джерело", "Радичів ліс" Дрогобицького лісгоспу, "Сосновий бір" і "Калинка" Радехівського, "Колиба" Сколівського, "Пролісок" Старосамбірського.

З рекреаційною метою використовуються також території національних природних парків. Станом на 1.01.2000р. мережа природно-заповідного фонду Львівщини охоплювала 342 об'єкти загальною площею 113167 га, що становить 5,2 % її території. За останні роки створено Надсянський регіональний ландшафтний парк площею 19428 га, який у 1999р. був включений до Міжнародного Польсько-Словацько-Українського біосферного резервата "Східні Бескиди" та національні природні парки "Яворівський" і "Сколівські Бескиди". Крім цього в області існують три регіональні ландшафтні парки загальною площею 28276 га: "Знесіння" в межах Львова, "Верхньодністровські Бескиди" (8536 га) та "Надсянський" (19478 га).

Польовими обстеженнями лісорекреаційних зон встановлено, що їх благоустрій, як правило включає створення доріжково-стежкової мережі, обладнання місць для відпочинку та ночівлі, підготовку майданчиків і дров для вогнищ, притулків на випадок негоди, нагромадження різного обладнання (кілочки для наметів, інвентар для прибирання місця ночівлі тощо), опорядження джерел і джерелець, влаштування оглядових майданчиків, ігрових галявин, дитячих лісових майданчиків, автостоянок, сміттєзбірників.

Невід'ємними атрибутами переважної більшості обстежених лісорекреаційних зон є також лісові меблі - столи і лави, на яких можна розташуватися з обідом, а також місця особистої гігієни. Однак окремі лісорекреаційні зони не мають інформаційних покажчиків, схем місць відпочинку, дороговказів, правил для відпочиваючих, місць особистої гігієни і т. п. На всій території Львівщини недостатня увага приділяється екологічним (природопізнавальним) стежкам, які представляють собою своєрідні музеї природи, де експонуються дерева і трави, птахи і звірі, джерела і річки, галявини і просіки. На таких стежках можна не тільки ознайомитись з мальовничим ландшафтом, з рослинним і тваринним світом рідного краю, а й відпочити, запросити туди гостей, розповісти про таємниці природи дітям тощо. У Німеччині в буферних зонах природних парків є широка мережа природопізнавальних стежок, призначених для екологічної освіти населення. На Львівщині цікавою лісорекреаційною ділянкою є "Стежка Івана Франка", що розташована в кварталі 21 Нагуєвицького лісництва Дрогобицького державного лісгоспу. Ця лісорекреаційна зона приурочена до унікального за своїм складом дубово-ялицевого деревостану (5Дзв 5Яц). Вона займає площу 15 га, в тому числі вкриту лісом - 14,4 га. Тут обладнано дитячий казковий майданчик, дві стоянки для автомобілів і прокладено 3 км пішохідних та велосипедних доріжок. Доречно зазначити, що з року в рік протяжність пішохідних і велосипедних доріжок як в районах розміщення лісорекреаційних зон, так і в лісах, що виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, зростає. До прикладу, в 1900 р. загальна протяжність пішохідних і велосипедних доріжок в районах розміщення відпочинкових зон становила всього 30 км, а в 2003 р. вона майже подвоїлася і сягнула 59 км.

Кількісне співвідношення окремих елементів благоустрою в лісах, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції на теренах лісорекреаційних зон показано на рис. 3.

Благоустрій лісів, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, і функції лісорекреаційних зон
Рис. 3. Благоустрій лісів, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, і функції лісорекреаційних зон

Як видно з наведених діаграм, найпопулярнішим елементом благоустрою є місця для розведення вогнищ, загальна кількість яких сягає 170. Зменшення місць для розведення вогнищ, розбивки наметів, дитячих спортивних майданчиків і стоянок для автомобілів в лісорекреаційних зонах спричинено істотним скороченням місць відпочинку у продовж останнього десятиліття. Разом з тим привертає увагу тенденція збільшення (в 1,6 рази) кількості лісорекреаційних зон у місцях розміщення санаторіїв, туристичних баз, готелів, кемпінгів, будинків мисливця і рибалки. Якщо в 1990 р. в таких місцях було тільки 17 лісорекреаційних зон, то у 2003 р. їх кількість зросла до 28.

Інша тенденція, виявлена нами у процесі досліджень, стосується оренди зон відпочинку. В минулому зони відпочинку у державному лісовому фонді могли передаватися тільки у коротко, або довготривале користування державним підприємствам та організаціям. Прикладом цього може служити зона відпочинку "Сприня", передана (безкоштовно) Самбірським державним лісгоспом в довгострокове користування Самбірському районному відділу освіти. В нових економічних умовах вперше у Жовківському державному лісгоспі, було здано в оренду ТзОВ "Лізинг - Торговий дім" ділянку лісового фонду площею 4,9 га, для рекреаційного використання упродовж 10 років. При цьому, орендна плата становить 5004 гривні на рік, тобто 1021,22 гривень за один гектар на рік. Можна сподіватися, що подібні ініціативи не тільки покращать фінансовий стан підприємства, а й зміцнять місцеву економіку.

Проведені дослідження свідчать, що на Львівщині широкі лісорекреаційні можливості поки що дуже слабо зреалізовані. Однією із головних причин цього є недосконала регіональна еколого-економічна політика. Львівщина має велику перспективу в розвитку лісорекреаційної сфери. Саме місцерозташування області, її геополітичне і геокультурне положення сприяє тому, що вона може відігравати роль своєрідного моста в Європу. До того ж на Львівщині є великі природно-ресурсні можливості організації зимових видів рекреаційної діяльності, зокрема гірськолижних. Гірськолижні поля с.м.т. Славське, с. Тисовець, с. Розлуч, м. Турка вважаються одними з найкращих у країні. В даний час в регіоні освоєно всього близько десятка гірськолижних спусків. Проте, зважаючи на зростаючий попит уже в найближчій перспективі, їх можна довести до 50-100 і обслуговувати за сезон щонайменше 200-300 тисяч аматорів зимового відпочинку в горах. Про зростання популярності зимового відпочинку в гірській частині Львівщини свідчить попереднє (за півроку наперед) резервування місць в готелях Славська на січень-лютий не тільки громадянами України, а й Австралії, Америки, Німеччини та інших країн. Контрастність і мальовничість ландшафтів гірських масивів, відносна чистота екологічного середовища, загальновідомі кліматотерапевтичні, бальнеологічні ресурси роблять даний регіон привабливим для іноземних туристів. Валютні надходження від курортно-рекреаційної діяльності в цьому регіоні можуть стати тим первинним капіталом, який дасть змогу істотно зміцнити регіональну економіку.

Програма раціонального освоєння і охорони лісового рекреаційного фонду області, основу якого становлять гірські курортні ліси та ліси зелених зон міст і населених пунктів, визначається регіональною лісовою та рекреаційною політикою. Метою такої політики є перспективне перетворення рекреаційно-туристичної індустрії області на одну з провідних сфер регіональної економіки. Для підвищення ефективності використання лісових рекреаційних ресурсів Львівщини пропонуємо:

- розробити систему економічних інструментів, яка б стимулювала лісокористувачів використовувати і облаштовувати лісові території для туризму і відпочинку населення;
- створити на природоохоронних територіях області мережу природо-пізнавальних стежок для використання їх з навчально-освітньою метою
- проводити політику заохочення місцевих органів влади і приватних інвесторів до розвитку сучасної туристичної та рекреаційної бази на лісових територіях (туристичні бази для тривалого і короткочасного відпочинку, наметові табори, навчально-освітні стежки, лижні курорти тощо);
- посилити співпрацю та координацію дій органів місцевого самоврядування і постійних лісокористувачів в питанні освоєння, благоустрою та впорядкування лісових територій з метою раціонального використання і охорони приміських рекреаційних лісів.
Література

1. Генсірук С.А., Нижник М.С., Копій Л.І. Ліси Західного регіону України / Наукове товариство ім Шевченка, МО України, УкрДЛТУ: Відп. Ред. Генсірук С.А. - Львів: УкрДЛТУ, 1998. - 407 с.
2. Дейнека А.М., Копач М.В. Проблеми і перспективи рекреаційного використання лісів Львівської області // Регіональна економіка № 2, 2001. - С.171-175.
3. Карпатский рекреационный комплекс. Долишний М.И., Нудельман Н.С, Ткаченко К.К. и др. - К.: Наук. думка. 1984. - 148 с.
4. Кучерявый В.А. Зеленая зона города. - К: Наук. думка, 1981. - 247 с.
5. Рекреаційна політика в Карпатському регіоні: принципи формування, шляхи реалізації (Кравців В.С., Євдокименко В.К., Габрель М.М., Копач М.В.) Чернівці, 1995. - 72 с.
6. Синякевич І .М. Інструменти екополітики: теорія і практика. - Львів: ЗУКЦ 2003. - 188 с
7. Фурдичко О.І., Бондаренко В.Д. Лісорекреаційні ресурси Львівщини та напрямки їх ефективного використання // Проблеми і перспективи розвитку природоохоронних об'єктів на Розточчі. - Львів: Логос, 2000. - 248 с.


Источник: Криницька Н.Г. Особливості лісових рекреаційних ресурсів Львівщини / Опубліковано: Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. - 2004. - вип.14.2. – С.184-190. : http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)





 

На правах рекламы:


Відпочинок у Поляні (укр.):
Приватний будинок в Поляні
У Газди
Славутич-Закарпаття Поляна
Уклин
Панорама Поляна
Еліт
Сила Любові Поляна
Chalet
Ромашка квартира в Поляні
Ждимир
Джерело в Поляні
Подих струмка
Будинок Федорчуків в Поляні
Амулет Поляна
Приватна квартира в Поляні
Шафран Поляна
У Федора Поляна
Поляна санаторій
У Люби Поляна
Квітка Закарпаття Поляна
У Елі Поляна
Сонячна Долина Поляна
Асторія Поляна
Поляна Квасова Поляна
Фортуна Поляна
Сонячний Поляна
У Надії Поляна
Фантазія Поляна
У Тетяни Поляна
Сонячне Закарпаття Поляна
У Людмили Поляна
Парадіз Поляна
Талісман Поляна
Сонячна Поляна
Полонина Боржави (Панна) Поляна
Краєвид Поляна
Іванна Поляна
Катерина Поляна
Файна Поляна
Карина Поляна
Едельвейс Поляна
Континент Поляна
Дискавері (Файна Поляна)
Софія Поляна
Лілея Поляна
Злата Вежа Поляна
Cassa Familiar Поляна
Рейкарц Поляна (Reikartz) Поляна
Квеле Поляна Поляна
Поляна-М-Гортензія Поляна
Срібний Водограй Поляна
 

Статьи про Карпаты:
Ахекян К. Легенди Невицького замку у сучасному побутуванні сіл Невицьке і Кам’яниця Ужгородського району Закарпатської обл.
Бандерич В., Приндак В., Хоєцький П. Перспективи розвитку мисливського туризму в Сколівських Бескидах
Боднар Л.Р. Напрями залучення інвестицій у розвиток туристично-рекреаційного комплексу Карпатського регіону
Вачевський М.В., Свінцов О.М., Кузнєцов В.Ф. Рекреаційні можливості Трускавецько-Східницького регіону
Горнолыжный туризм в Украинских Карпатах
Грицюк М.Ю., Максимів Л.І. Врахування ризиків у задачі управління портфелями проектів розвитку туристичної галузі регіону Українських Карпат
Грицюк М.Ю., Максимів Л.І. Задачі стратегічного управління портфелями проектів у туристичній галузі Карпатського регіону
Гук Н.А. Перспективи розвитку міжнародного туризму в Карпатському регіоні
Гук Н.А. Перспективні напрямки розвитку туризму в регіоні Українських Карпат
Долина нарциссов - живая легенда Закарпатья
Дутчак С.В. Дві сторони впливу розвитку туристичної індустрії на збереження етнічної самобутності Карпатських гір
Дутчак С.В., Дутчак М.В. Деякі аспекти виділення сегментів спеціалізованого туризму та їх стан на території Чернівецької області
Дутчак С.В. Обґрунтування нових підходів у дослідженні туристсько-рекреаційної діяльності (на прикладі Буковинських Карпат та Середнього Подністров’я)
Зеленый туризм в Карпатах!
Киртич Л.П., Лемко І.С., Гайсак М.О. Курортно-рекреаційне зонування Закарпаття
Костюк І. Франківщина: мрії твої золоті, мрії твої незабуті
Кравців В., Жук П. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах
Криницька Н.Г. Особливості лісових рекреаційних ресурсів Львівщини
Любка А. Боржавська вузькоколійка: місцева Швейцарія, яку ми втрачаємо
Медяник А.М. Фактори стійкого розвитку підприємств у сегменті міжнародного туризму Карпатського регіону
Миронов Ю.Б. Спеціальні економічні зони і економічна безпека територій їх функціонування (на прикладі СЕЗКурортополіс Трускавець”)
Миронов Ю.Б. Особливості використання інвестицій у спеціальній економічній зоні "Курортополіс Трускавець"
Миронов Ю.Б. Особливості маркетингової діяльності суб’єктів СЕЗ "Курортополіс Трускавець"
Миронов Ю.Б. Формування інвестиційної привабливості СЕЗ "Курортополіс Трускавець"
Миронов Ю.Б. Чинники перспективного розвитку туристичного бізнесу в СЕЗ "Курортополіс Трускавець"
Михайлишин Л.І. Туризм як напрям економічного розвитку високогірних регіонів Прикарпаття (на прикладі Яремчанського регіону)
Недавня О. Історичний митрополичий Галич як осередок релігієзнавчого туризму та патріотичного виховання молоді
Нікіпелова О.М. Невикористані можливості застосування природних лікувальних ресурсів Карпатського регіону
Новицька-Колодіна А.О., Миронов Ю.Б. Особливості розвитку туризму в умовах спеціальної економічної зони (на прикладі СЕЗ "Курортополіс Трускавець")
Падовська О.М. Традиційний промисел Карпат в контексті формування рекреаційного комплексу
Передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському реґіоні України 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73
Петранівський В.Л. Галицька карпатська туристська інфраструктура: історичний аспект (ІІ пол. XIX ст. – 1939 р.)
Романів П.В. Аналіз ресурсної привабливості Українських Карпат для цілей розвитку пізнавального туризму
Проданюк О.Ю., Гнатяк І.С. Туристичні і рекреаційні можливості околиць хребта Чорногора в зимовий період
Романюк М.Д. Розвиток туризму в контексті соціально-економічного відродження Прикарпаття
Рутинський М.Й. Перспективні напрями розбудови рекреаційної інфраструктури курортної столиці Українських Карпат - м. Яремчі
Рутинський М.Й. Сучасний стан та напрямки розбудови курортно-рекреаційної інфраструктури Івано-Франківщини
Сільське зелене Прикарпаття : Чому саме Прикарпаття? Яремче Татарів Ворохта Яблуниця Верховина Косів Яворів Коломия Галич
Обласна влада і сільський туризм.
За допомогою ТАСІС.
Чим село вабить туриста?
Як вибрати, де зупинитися?
Современные гостиницы Трускавца - комфорт и оздоровление
Українські Карпати 2 3 4
Швагуляк-Шостак О. Карпатський трамвай
Швагуляк-Шостак О. Трускавецкурорт открыл сезон акционирования
Если вы заблудились в Карпатах
В Карпаты по грибы
Важные направления развития туризма в регионе Украинских Карпат
Велосипедный туризм в Карпатах
Водопад Каменка
Гостиницы Карпат
Сбор грибов в Карпатах
Особенности отдыха в Карпатах в мае
Советы владельцам усадеб и туристических баз
Проблемы и перспективы развития экологического туризма в Украине
Ведущие направления использования рекреационных ресурсов Карпат
Почему лучше отдохнуть в Карпатах чем на море
Как отдыхать в Карпатах летом
Организация многодневных походов по Карпатам
Как правильно организовать зимние походы в Карпаты?
Впервые на лыжах